РОЛЬ ТА ЗНАЧЕННЯ СТРАТЕГІЇ АНТИКРИЗОВОГО УПРАВЛІННЯ ДЛЯ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ УКРАЇНИ В УМОВАХ КРИЗИ

Швець Ю.О.,

к.е.н., ст. викладач кафедри фінансів, банківської справи та страхування, Запорізький національний університет, м. Запоріжжя

Shvets Y. O.,

Candidate of Economic Sciences, senior lecturer of the Department of Finance, banking and insurance, Zaporizhzhia National University, Zaporizhzhia

РОЛЬ ТА ЗНАЧЕННЯ СТРАТЕГІЇ АНТИКРИЗОВОГО УПРАВЛІННЯ ДЛЯ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ УКРАЇНИ В УМОВАХ КРИЗИ

THE ROLE AND SIGNIFICANCE OF ANTI-CRISIS MANAGEMENT STRATEGY FOR INDUSTRIAL ENTERPRISES OF UKRAINE IN THE CURRENT CONDITIONS OF THE CRISIS

У статті значна увага приділяється аналізу фінансової діяльності промислових підприємств України. В роботі розглянуто систему механізму антикризового управління та особливості її використання на підприємствах, що є важливим для попередження кризового стану. Визначено основні перешкоди щодо розробки та введення ефективної стратегії антикризового управління на промислових підприємствах. За результатами дослідження запропоновано заходи для вирішення існуючих проблем на промислових підприємствах та передумови впровадження стратегії антикризового управління. Обґрунтовано роль стратегії антикризового управління в діяльності промислових підприємств.

Ключові слова: криза, антикризове управління, стратегія, промислові підприємства, антикризові заходи, ринкове середовище, банкрутство.

In the article considerable attention is paid to the analysis of financial activity of industrial enterprises of Ukraine. The system considers the mechanism of crisis management and features of its use at enterprises, which is important for preventing the crisis situation. The main obstacles are identified in the development and introduction of an effective strategy of crisis management in industrial enterprises. According to the results of the study, measures have been proposed to solve existing problems at industrial enterprises and the preconditions for the introduction of a crisis management strategy. The role of the strategy of crisis management in the activity of industrial enterprises is substantiated.

Key words: crisis, crisis management, strategy, industrial enterprises, anti-crisis measures, market environment, bankruptcy.

Постановка проблеми. В умовах сьогодення розвиток вітчизняних промислових підприємств є нестабільним та виникає потреба у формуванні стратегії антикризового управління. Використання такої стратегії спрямоване на забезпечення підвищення рівня стабільності функціонування, економічного розвитку промислових підприємств в Україні та розробку альтернативних варіантів виходу з кризового стану. Завдяки впровадженню ефективної стратегії антикризового управління підприємство здатне зменшити витрати та підвищити рівень доходів, тобто покращити рентабельність діяльності. В цілому, стратегія антикризового управління є доцільною для використання в діяльності промислових підприємств, що дозволить провести профілактичні заходи щодо попередження банкрутства.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання використання, розробки стратегії антикризового управління на підприємствах, теоретичні та методологічні основи впровадження стратегії є дослідженими багатьма науковцями, а саме: Глєбова А.О., Конзерська Т.О. [1], Єпіфанова І.Ю., Оранська Н.О. [2], Литовченко О.Ю. [3], Мокряк К.В. [4], Погребняк А.Ю. [6], Тимошенко О.В., Буцька О.Ю., Сафарі Ф.Х. [7], Шконда В.В., Кальянов А.В. [8].

Виділення не вирішених раніше частин загальної проблеми. Проведений аналіз існуючих підходів вчених показує, що відсутній єдиний підхід до з’ясування значення, ролі стратегії антикризового управління саме в діяльності промислових підприємств. Також існує потреба в обґрунтуванні доцільності впровадження стратегії в діяльність підприємств з урахуванням специфіки їх функціонування. Окреслені проблеми потребують більш глибокого дослідження та розвитку.

Мета статті. Головною метою є аналіз діяльності промислових підприємств; визначення перешкод розробці ефективної стратегії антикризового управління на промислових підприємствах; розробка заходів для вирішення існуючих проблем та передумов впровадження стратегії антикризового управління; розгляд значення стратегії антикризового управління для діяльності промислових підприємств.

Виклад основного матеріалу. В умовах сьогодення, одним з головних завдань діяльності промислових підприємств є розробка механізму виходу з кризового стану, оскільки економічна та політична ситуація країни є досить нестабільною. Здатність підприємств вийти з кризи залежить від оцінки факторів, які впливають на його діяльність та можливості доступу до них для забезпечення стійкого стану. За умов, які призводять до скорочення життєвого циклу діяльності, а саме неефективність використання ресурсів, відсутність можливості для інноваційної діяльності, порушення технологічних норм виготовлення продукції, зменшення частки інвестиційного капіталу, підприємство може втрати позиції на ринках збуту продукції, опинитися в кризовому стані.

Тому передумовою успішного функціонування промислових підприємств за сучасних умов є здійснення короткострокових фінансових заходів, які здатні допомогти у вирішенні проблем щодо фінансового оздоровлення підприємства, організувати випуск нового продукту для виходу на міжнародний ринок, зміцнення позиції на внутрішньому ринку та створення позитивного іміджу для кредиторів. Основною задачею підприємств є збереження основних фондів, залучення інвестиційних ресурсів, впровадження новітніх технологій, вдосконалення процесу виробництва продукції, підвищення рівня прибутковості для подальшого успішного розвитку [5]. Крім того, промисловим підприємствам для виходу з кризового стану та подолання його наслідків необхідно впроваджувати стратегію антикризового управління, що забезпечить економічний розвиток у майбутньому.

Для оцінки ефективності діяльності промислових підприємств було проаналізовано індекс промислової продукції за період 2015-2017 рр. (рис. 1). Виробництво промислової продукції зображено за валовим випуском, до нього входить продукція, яка призначена для подальшої переробки на підприємстві.

Рис. 1. Індекс промислової продукції в Україні за 2015-2017 рр., %

Примітка: сформовано автором на основі [5]

За даними наведеними на рис. 1 спостерігається у 2015-2017 рр. зростання індексу промислової продукції. Проте, необхідно зазначити, що за період січень-грудень 2017 р. відбулося скорочення індексу промислової продукції відносно 2016 р., а саме на 2,4% (у 2017 р. індекс становить 100% та в 2016 р. – 105%). Якщо порівнювати 2017 р. та 2016 р. з 2015 р., то спостерігається помітне зростання індексу промислової продукції, оскільки у 2015 р. він становив у грудні 99%. В цілому спостерігається незначне скорочення індексу промислової продукції у 2017 р. проти 2016 р., але його значення підвищилося відносно 2015 р.

Додатковим підтвердженням стабільності фінансової діяльності підприємств є зростання інвестиційних ресурсів, обсягу реалізованої продукції. Щодо капітальних інвестицій у промислові підприємства, то за 2017 р. вони становили 136490,1 млн. грн, що на 27854,9 млн. грн. більше за минулий 2016 р., або на 125,6%. В свою чергу обсяг реалізованої продукції, що виробляється промисловими підприємствами становить у січні-лютому 2018 р. 402975,3 млн. грн., що на 867696,8 млн. грн. більше за відповідний період 2017 р., або складає 116,5% [5].

Крім того, обсяг нових замовлень на виробництво промислової продукції за I квартал поточного 2018 р. становить 181,797 млрд. грн., з них 98 млрд. грн. складають іноземні замовлення. Структура замовлень на виробництво промислової продукції як загалом, так і іноземних замовлень були розглянуті на рис. 2, рис. 3.

Рис. 2. Обсяг нових замовлень на виробництво промислової продукції за I квартал поточного 2018 р.

Примітка: сформовано автором на основі [5]

Варто відзначити, що найбільша частка нових замовлень на виробництво промислової продукції за І квартал 2018 р. припадала на металургійне виробництво (56%), інші види промислової продукції (13%), виробництво машин і устаткування, не віднесених до інших угрупувань (8%), виробництво інших транспортних засобів (8%). До інших видів продукції за I квартал поточного 2018 р. віднесено: виробництво паперу та паперових виробів (5619,9 млн. грн.); виробництво одягу (1637,7 млн. грн.); текстильне виробництво (1597,9 млн. грн.); поліграфічна діяльність, тиражування записаної інформації (2099,8 млн. грн.); виробництво комп’ютерів, електронної та оптичної продукції (1685,3 млн. грн.); виробництво основних фармацевтичних продуктів і фармацевтичних препаратів (5791,3 млн. грн.); виробництво автотранспортних засобів, причепів і напівпричепів (5734,8 млн. грн.) [5].

З даних рис. 3 видно, що найбільший обсяг іноземних замовлень на виробництво промислової продукції за I квартал поточного 2018 р. припадає на металургійне виробництво (65%), виробництво інших транспортних засобів (9%), інші види промислової продукції (9%), виробництво машин і устаткування, не віднесених до інших угрупувань (6%).

Рис. 3. Обсяг іноземних замовлень на виробництво промислової продукції за I квартал поточного 2018 р.

Примітка: сформовано автором на основі [5]

До інших видів продукції, що складає іноземні замовлення за I квартал поточного 2018 р. віднесено: виробництво комп’ютерів, електронної та оптичної продукції (583,3 млн. грн.); виробництво паперу та паперових виробів (2259,7 млн. грн.); текстильне виробництво (584,6 млн. грн.); поліграфічна діяльність, тиражування записаної інформації (157,7 млн. грн.); виробництво одягу (1044,7 млн. грн.); виробництво основних фармацевтичних продуктів і фармацевтичних препаратів (629,2 млн. грн.); виробництво автотранспортних засобів, причепів і напівпричепів (3801,9 млн. грн.) [5].

Відповідно до проаналізованих даних варто зауважити, що за I квартал поточного 2018 р. попитом користується продукція металургійного виробництва як у вітчизняних покупців, так і в іноземних. Структура замовлень іноземних покупців дещо відрізняється від вітчизняної, проте складає значний відсоток від загальної кількості замовлень. Наприклад, іноземні замовлення виробництва одягу складають 63,8% від загальної кількості, 62,7% від металургійного виробництва та ін.

Спостерігається покращення стану промислових підприємств, проте існує потреба у розробці стратегії антикризового управління, оскільки підприємства постійно зазнають негативного впливу факторів внутрішнього та зовнішнього середовища [5]. Для подолання негативної дії загроз, ризиків, передбачення можливості виникнення кризового стану на промислових підприємствах необхідно скласти концепцію антикризового менеджменту, яка буде містити такі складові:

1. Мета стратегії антикризового управління.
2. Визначення сфер, масштабів та основних напрямків діяльності.
3. Структура власників.
4. Розробка системи управління та порядок її елементів.
5. Створення стабілізаційного портфеля підприємства.
6. Визначення джерел формування фінансових ресурсів та прогнозування цього процесу.
7. Створення правил та застосування стандартів бізнес-процесів діяльності промислового підприємства.
8. План погашення зобов’язань та розгляд можливих кредиторів, налагодження з ними відносин.

Основою стратегії антикризового управління промисловими підприємствами є створення документу, який містить цілі; способи залучення необхідних ресурсів (основні засоби, персонал, грошові кошти та ін.); методи вирішення проблем, пов’язаних з технологіями виробництва; методи подолання кризового стану промислового підприємства; методи прогнозування показників діяльності; сукупність антикризових заходів; порядок вибору та реалізації стратегії. Аналізуючи методичні підходи до розробки, вибору та організації використання стратегії антикризового управління варто зауважити, що існує досить широкий вибір існуючих стратегій, які може використовувати менеджер з антикризового управління підприємством.

Головною складовою для найбільш ефективного вибору стратегії антикризового управління промислового підприємства є створення пакета стратегій, які будуть задовольняти потреби визначеного стратегічного управління. Цей пакет повинен відповідати певним вимогам:

1. Створення зв’язків між обраними стратегіями.
2. Реалізація послідовного підпорядкування стратегій, тобто стратегія нижчого рівня повинна підпорядковуватись стратегії вищого рівня.
3. Відповідність цілям та стратегічним можливостям промислового підприємства.
4. Відповідність вимогам зовнішнього середовища.
5. Наявність достатніх ресурсів та належне техніко-економічне обґрунтування.

Створюючи пакет стратегій необхідно застосовувати теоретичний алгоритм, що допоможе зробити стратегічне управління більш ефективним та дієвим для підприємства. Тому було розглянуто систему механізму антикризового управління для промислових підприємств, який складається із сукупності взаємопов’язаних етапів (рис. 4).

Рис. 4. Система механізму антикризового управління

Примітка: побудовано автором на основі [1, с. 36; 3; 4, с. 143; 7, с. 190-191; 8, с. 172-173]

Виходячи із наведеного механізму антикризового управління необхідно зазначити, що існує потреба у його використанні з метою розробки системи заходів спрямованих на передбачення фінансової кризи, комплексе оздоровлення, відновлення фінансової стійкості, підвищення платоспроможності та ефективне функціонування.

Особливістю стратегії антикризового управління є обмеження за строком та складом. Стратегія вважається успішно реалізованою тоді, коли промислове підприємство вступило у збалансований стан та має плановий стабільний розвиток. Для забезпечення подальшого динамічного зростання і функціонування підприємства необхідно використовувати інноваційні антикризові заходи, які створюють систему інноваційних стратегій. Це забезпечить стійкий стан підприємства, дасть йому можливість для розвитку інноваційної діяльності.

Відповідно до результатів проведеного аналізу було визначено основні проблеми щодо розробки та введення ефективної стратегії антикризового управління на промислових підприємствах України, а саме:

1. Недостатність ресурсного забезпечення на підприємствах.
2. Низька кваліфікація управлінського персоналу в розробці ефективної стратегії антикризового управління.
3. Відсутність висококваліфікованих фахівців з розробки стратегії антикризового управління.
4. Копіювання іноземного досвіду для вітчизняних підприємств без пристосування його до наявної ситуації в країні.
5. Неможливість підприємств залучати іноземних фахівців для розробки антикризових заходів.
6. Нестабільність в країні, як економічна, так і політична.
7. Відсутність зрозумілої та чіткої законодавчої бази.
8. Відсутність ефективних інструментів та методів антикризового управління.
9. Відсутність фінансової підтримки підприємств з боку органів державної влади.
10. Неефективність профілактичних заходів щодо попередження фінансової кризи.

Водночас, для вирішення існуючих проблем на промислових підприємствах та для впровадження стратегії антикризового управління було виокремлено заходи:

1. Підвищення рівня кваліфікації управлінського персоналу у сфері антикризового управління.
2. Впровадження сучасних методів визначення фінансової кризи, діагностики банкрутства.
3. Здатність швидкого реагування на зміни зовнішнього середовища.
4. Зменшення залежності від впливу внутрішніх факторів.
5. Розробка плану модернізації виробництва та впровадження нових технологій.
6. Розробка прогнозів розвитку підприємства, складання розширеного фінансового плану.
7. Формування шляхів подолання кризового стану підприємства за сучасних умов.
8. Зниження рівня дебіторської та кредиторської заборгованості.

На сьогодні, керівники провідних промислових підприємств України не знають як необхідно діяти на ринку, який продукт виробляти, які технології впроваджувати. Подолання кризи залежить від структури підприємства, її керівництва та рівня кваліфікації працівників з метою досягнення поставленої мети. Таким чином, для подолання фінансової кризи промисловим підприємствам необхідно щоб управлінський персонал розробив ефективну стратегію розвитку та був здатен швидко реагувати на зміни зовнішнього, внутрішнього середовища. Також використання сформованих заходів щодо впровадження стратегії антикризового управління дозволить вирішити ряд проблем та підвищити ефективність діяльності підприємств.

Висновки. В ході дослідження було проаналізовано ефективність функціонування промислових підприємств та виявлено, що вітчизняні підприємства знаходяться у кризовому стані через нестабільність економіки, політичного стану України, але показники випуску та реалізації продукції підвищились порівняно з попередніми періодами. Відповідно до отриманих результатів було визначено перешкоди розробці ефективної стратегії антикризового управління на промислових підприємствах, вирішення яких сприятиме процвітанню підприємств. Крім того, враховуючи виокремлені проблеми розроблено заходи для вирішення існуючих проблем та передумови впровадження стратегії антикризового управління, що дозволить налагодити виробничо-господарську діяльність, спрогнозувати фінансову кризу, розробити антикризові заходи.

Для подолання кризи промислових підприємств необхідно ретельно вивчити зовнішню і внутрішню ситуацію, провести аналіз галузі, а також виявити сильні і слабкі сторони підприємства, проаналізувати конкурентів. Використання стратегії антикризового управління забезпечує досягнення цілей підприємства, збільшення ефективності розвитку промислових підприємств. Ця стратегія вважається успішно реалізованою лише за умови, коли підприємство вступило в стійке функціонування і досягло стійкого стану. Таким чином, враховуючи сучасний стан промислових підприємств впровадження стратегії антикризового управління відіграє важливу роль для подолання фінансової кризи, процвітання в майбутньому, підвищення результативності.

Перспективою подальших досліджень є вирішення проблеми щодо оцінки ефективності використання стратегії антикризового управління в діяльності промислових підприємств.

Список використаних джерел

1. Глєбова А.О., Конзерська Т.О. Формування системи антикризового управління на підприємстві. Молодий вчений: науковий журнал. 2015. № 11(26). Ч. 2. С. 35-40.
2. Єпіфанова І.Ю., Оранська Н.О. Сутність антикризового управління підприємства. Економіка і суспільство. 2016. Вип. 2. С. 265–269. URL : http://economyandsociety.in.ua/journal-2/9-articles-2/75-epifanova-i-yu-oranska-n-o (дата звернення: 09.07.2018).
3. Литовченко О.Ю. Вибір та обґрунтування стратегії антикризового управління підприємством. Бізнесінформ. 2012. № 12. С. 308–312.
4. Мокряк К.В. Інноваційна діяльність в концепції системи антикризового фінансового управління підприємством. Молодий вчений: науковий журнал. 2016. № 4(31). С. 142–146.
5. Офіційний веб-сайт Державної служби статистики України. URL: http://www.ukrstat.gov.ua (дата звернення: 09.07.2018).
6. Погребняк А.Ю. Напрями обґрунтування стратегії̈ антикризового управління на промислових підприємствах. Економічний вісник Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут». 2014. № 11. С. 237–244.
7. Тимошенко О.В., Буцька О.Ю., Сафарі Ф.Х. Антикризове управління як передумова підвищення ефективності діяльності підприємства. Економічний аналіз: зб. наук. праць. 2016. Том 23. № 2. С. 187–192.
8. Шконда В.В., Кальянов А.В. Стратегії антикризового управління сучасним підприємством. Наукові праці МАУП. 2014. Вип. 42(3). С. 167–175.