View Fullscreen

View Fullscreen

View Fullscreen

View Fullscreen

View Fullscreen

View Fullscreen

View Fullscreen

CONTROL LOCUS AND BEHAVIORAL STRATEGIES AS NEURO-DYNAMIC PROFILE IMPORTANT INDICES IN UMSA FOREIGN STUDENTS: THEORETICAL SIGNIFICANCE AND APPLIED ROLE

Tkachenko E.V.

cand.med.sci., assistant

Ukrainian Medical Stomatological Academy

Sidash J.V.

cand.med.sci., assistant

Ukrainian Medical Stomatological Academy

Summary. The article is devoted to assessing the control locus and behavioral strategies in Ukrainian Medical Stomatological Academy (Poltava) Iranian and Egyptian students. The results received are preceded with big literary review on the topic concerning these neuro-dynamic profile important indices, their study theoretical and applied significance. Left-handers and ambidexters among Ukrainian Medical Stomatological Academy students had mainly control external locus while dexters – the internal one among 63 UMSA Egyptian and 63 Iranian students of different courses and faculties both medical and dental profile. Left-handers (80%) preferred avoiding while right-handers (also 80%) – coping. The present work actuality is determined by following: assessing the control locus and behavioral strategies can be fruitful in Psychology, higher nervous activity Physiology, Dentistry, Pedagogics, Gynecology, Family planning, General medicine, Nephrology, Endocrinology, Pediatry, management and agriculture in part.

Key words: control locus, behavioural strategies, interhemispherical asymmetry individual profile.

The problem formulation. Typologies study attracts many scientists attention both of theoretical and practical subjects but the publications biggest amount is dedicated to clinical area. There exists students vast exchange according to Bolon education system and in UMSA (Poltava) in part. We had and have Iranian and Egyptian students. The biggest scientific publications analyzed were taken from Iranian scientific journals.

The investigations and publications analysis. Personality one of the most important characteristics represents the degree of human independence and activity in his goals reaching as well as developing the personal responsibility for the events which happen with him/her [2, p.490-491]. First this characteristic investigative methods has been established in the USA in the 60^th years of last century. “Locus of control” scale of J.Rotter belongs to one of the most known among them. Two locuses of control – external and internal as well as two people types – externals and internals – are differentiated. Externals think that environmental (natural and social) factors such as God, Destiny, happy case, success, other people are responsible for events in their life while the internals consider that only they are responsible for all, can do and can change everything what they want in their lives.

Locus of control characteristics for a definite personality is over-situative and universal [1, p.60-62]. One and the same control type characterizes given personality behavior both during non-luck and achievements. Externals can’t live without communication and work better under the control. Internals don’t want to be under the control and resist when someone manipulate them and try to deprive freedom from them. There is a consideration that psychological and psycho-somatic problems in externals are more often. J.Rotter created a theory of social learning.

Externality was associated with greater distress, suggesting a relationship between perceived helplessness in controlling one’s life and distress [67, p.423-427]. Higher level of education and lower level of internal beliefs were related to better knowledge and safer use of pesticides among Egyptian farmers [41, p.3]. Adolescents with low internal health locus of control and high chance external health locus of control were more likely to have depressive symptoms than others  [7, p.1043-1052]. There exists study of health locus of control in children suffering from asthma [40, p.439-461]. Obese pupils had significantly higher mean scores of internality [37, p.443-468]. Depressive inpatients are more depressive, more hopeless, more external, and less internal than patients with medical diseases; the Egyptian patients reach in general markedly higher level in depression (BDI) than the patients in the German samples, similar difference in the H-Scale (Hopelessness Scale) was only observed for the depressive samples [69, p.207-214].

By Iranian scientists data Holy Quran locus of control is the middle of external (outside) and internal (inside) [13, p.113-126].

The work about external control locus training recommending to enforce self-efficacy in women in part at using the counseling programs in fertility clinics represents a good example of control locus assessment in a complex with ethno-gender typological aspect [52, p.41].

Many publications are devoted to locus control assessment in Iranian students reflecting ethno-age and ethno-gender-age typological aspects. We met Iranian scientists work about interrelations between locus of control and academic degrees [48, p.117-143]. Locus of control is thought as rather important factor of family communication patterns [18, p.86-88], in part relatively to self-esteem in students [88, p.114-134]. There exist to be found tight correlations between creativity and internal control locus in Iranian students [63, p.145-182], between optimism and control locus in students [62, p.165-182], between internal (inside) control locus and self-efficacy in the students [14, p.115-125], between internal control locus and health-prompting behavior [8, p.7-16]. There is a work without these correlations between creativity and internal locus of control, only with emphasizing the necessity to develop creativity and control locus [30, p.139-159].

Other works touched necessity of determining the internal and external locus of control in the patients with diabetes mellitus for the doctor and the patient optimal conversation as well as following the therapy [89, p.249-258]. Mother’s internal control locus in Iran is considered as positive for children creativity, for diabetes mellitus treatment in children in Yazd [64, p.85-96; 19, p.804-813], positive correlation between internal control locus and good self-care behavior in the patients with insulin-independent diabetes mellitus while speaking about so-called health locus of control [50, p.17-22]. Iranian scientists study locus of control in the students in gender aspect in Tabriz [42, p.76-82]. Iranian scientists from Tarbiat Modares University as well as Medical school of Shahid Beheshti University proposed the term “creative defensive strategies” for people with increased creativity [66]. There is a work dedicated to comparison of Persian, Kurdish and Turkish ethnic groups in Iran on this subject moreover in gender aspect [20, p.71-75].

Ethno-gender-age aspect is reflected in the works about positive relations between internal locus of control and marital adjustment in fertile and infertile couples [11, p.137-156], comparison of behavioral activation/inhibition systems and locus of control among girls and boys university students [75, p.7-26], asthma in adult Iranian men and women with emphasized tendency to externality [51, p.137-143], about alexythymia in Iranian students boys and girls [12, p.13-32], control locus in normal hearing students (more internal) and the ones with hearing impairement (more external) [28, p.67-73], students’ (boys and girls) control locus relationship with the teachers disciplining various types [70, p.83-97], between control locus, cognitive self-consciousness and fear of failure in the students with and without learning disabilities [46, p.44-59], control internal locus dominance in women who are undergone to breast self-examinations [71, p.43-51]. Ethno-gender-age aspect was found to be informed in the work which main statement is that control locus is social adjustment related factor in the intelligent school students and gender is a related factor in their social adjustment (the results say that there was no significant difference between personal adjustment and gender, but social adjustment in the intelligent girls was more that intelligent boys [47, p.159-165]. Creativity creating necessity in the employed mother and their children together with locus of control was discussed in [9, p.29-40].

We met following data while analyzing the scientific sources from Iraqi journals. Cognitive styles are known to be applied in management [22, p.810-812]. We met work about control locus connections with ethnic typological aspect of the Greek scientists on internal control locus positive association with self-esteem in dialysis patients [82, p.136-140].

Locus of control measurement can influence on study achievement in Egypt, there are tryings to modify students’ locus of control [6, p.64-71], can be important in time management for games trainers and teachers in physical education [10, p.232-239]. A direct significant correlation exists between psycho-cognitive attitude towards mental training and the locus of control among the couches with internal control [36, p.97-102], in companies because of relationships between accounting figurers objectivity and locus of control [33, p.157-163]. There are special multidimensional scales for assessing the locus of control in the students for instance the Levenson’s one [32, p.258470].

Control locus is described together with ethno-age aspect. There exists study about children’s health locus control scale Egyptian version (in primary and preparatory schools students) [3, p.139-173].

Ethno-gender-age aspect in a complex with control locus assessment found its reflection in the work about sociodemographic factors in Arab children (Egyptians, Jordanians and Saudis) with autism spectrum disorders [15, p.65].

Locus of control is described in the scientific literature in dentistry in ethnic typological aspect. Australian and Swedish dentists works are devoted to assessing the anxiety and fear at a dental reception [84, p.453-459], separately the Australian ones [17, p.179-186], the Finnish ones in the diabetics (with finding out the correlation between dental and diabetic locus of control [56, p.127-131].

Control locus is also described in a complex with ethno-age aspect. For example, it was assessed at decay and gingival problems before and after conversations about dental health in the Indian students [68, p.42-48], in a complex with assessing the anxiety at dental reception in them [5, p.9-14], separately without assessing the anxiety – in the Swedish teenagers [65, p.249-265].

Control locus is described in dentistry together with ethnic-gender-age typological aspect in the Spanish students [26, p.327-337], in the dental students from India [4, p.110-115].

Locus of control is assessed together with behavioral strategies in part at stress for predicting the students’ general health [39, p.630-635], in females at group reality therapy [16, p.59-68].

Behavioral strategies (coping and avoiding) belong to another important typological aspect, study and taking into account of which is rather actual in dentistry. We found works about coping in the American patients at surgical preparating [58, p.435-439; 57, p.1237-1243].

American dentists assessed children’s coping patterns with aversive stomatological treatment [61, p.236-246], the Irish ones – while anesthesizing at caries [25, p.30-36].

Coping strategies study represents important and interesting problem which is in scientists focus in different branches of theoretical and practical medicine, in various countries: Iran (with age and gender-age aspects adding) [31, p.1-9; 86, p.208-215; 85, p.36-40; 54, p.16547; 87, p.18944], Sudan [55, p.489-512], in part in men (with gender aspect adding to the ethnic one) [49, p.1177-1196], with ethno-gender-age typological aspect adding [80, p.1631-1636], in women with gender aspect adding [21, p. 944-953], in children with age aspect adding [29, p.12-22], in Australia [73, p.383-388], Canada [79, p.199-212], in the USA [72, p.993-1003; 60; 81, p.300-315], with age aspect adding [23, p.631-648; 43, p. 389-396; 44, p.585-591], Ethiopia and Kenia [59, p.203-211], Turkey [83, p.79], England (there is a link between parental locus of control and the locus of control, self-esteem in children [38, p.41-55]. And moreover this personality cognitive style is described taking into account other human typological aspects representing one of them like in the works from other countries.

There is so-called internalizing syndrome (depression, anxiety) described in part in England in children, adolescents and young men (after these people growing) [53, p.938-946]. Internalizing behavior has positive correlation in boys further parenting behavior [74, p.969-986]. These problems are described and compared in the Americans different populational groups [27, p.22-31].

There are also the terms “externalizing behavior”, “externalizing syndrome”. In part it is known that children’s externalizing behavior predicts maternal and paternal consistency lower levels [24, p.1387-1398; 35, p.1-14]. Externalizing problems high levels at 30 and 42 months negatively predict children’s effortful control a year later and intrusive parenting in the adulthood [34, p.953-968]. These problems are described and compared in the Americans different populational groups [45, p.838-843]. The scientists from Netherlands found out that there had been a link between boarderline intellectual disabilities and externalizing behavior in part concerning parenting [77, p.1-12; 76, p.237-251]. They also assessed executive functions and processing speed in children with mild to borderline intellectual disabilities and externalizing behavior problems (differences in inhibition and cognitive flexibility were more expressed at impaired executive functions together with externalizing behavior problems that only at impaired executive functions) [78, p.442-462].

Unsolved problems parts the given article is dedicated to. The problem is interrelations between interhemispherical asymmetry individual profile and neuro-dynamic profile indices (control locus, behavioral strategies). Such problems like other human typologies represent the subject of differential psychology which belongs to the scientific directions in priority nowadays. To our mind this investigation results can emphasize this as well to widen not only the theoretical but the applied aspects of the questions discussed.

The data about mentioned interrelations between interhemispherical asymmetry individual profile, control locus and behavioral strategies are rather absent in scientific literature.

The work aim: to assess control locus and behavioral strategies in UMSA Iranian and Egyptian students dependently on their interhemispherical asymmetry individual profile.

The investigation tasks:

1. To assess interhemispherical asymmetry individual profile in the investigated people group: number of dexters, sinisters as well as ambidexters.

2. To assess personality cognitive style parameters: locus-control (internal and external); reacting styles in complicated life situations (coping and avoiding).

We performed our work on 63 UMSA students from Iran and 63 from Egypt from different courses, fellows (50) and girls (13), 19-27 years in age.

The results received

Left-handers and ambidexters among Ukrainian Medical Stomatological Academy students had mainly control external locus while dexters – the internal one among 63 UMSA Egyptian and 63 Iranian students of different courses and faculties both medical and dental profile. Left-handers (80%) preferred avoiding while right-handers (also 80%) – coping.

The results received discussion

Control locus is an index characterizing human feature to consider external factors (external control locus) or internal factors as well as human own abilities and forces (internal control locus) as the responsible ones for his activity results. Lefties are considered to be more emotional, sometimes living in their own, often surrealistic, world, possessing extrasensoric abilities (as a result of right hemisphere bigger development in them) and that is why they believe in miracles, help from the Skies, Destiny in bigger extent in comparison with dextrals. Dextrals are realists more, they use to do something for their aims reaching.

There are 2 main ways of reacting to the situation: 1) coping; 2) avoiding.

Avoiding is refusal from the problem solution and corresponding concrete actions for comfortable state saving. Coping represents constructive activity directed to solving the situation, coming through it. Lefties give the preference to avoiding while dextrals to coping as reacting styles in difficult situations. We suggest that it can be connected to the peculiarities described above according to which dexters are bigger realistic in life and often act by themselves without other people help.

As a conclusion

As a conclusion, we would like to mention that assessing the control locus and behavioral strategies can be fruitful in Psychology, higher nervous activity Physiology, Dentistry, Pedagogics, Gynecology, Family planning, General medicine, Nephrology, Endocrinology, Pediatry, management and agriculture in part.

Further investigations directions. Our further investigations will be dedicated to personality other cognitive style parameters assessment in HSEEU “UMSA” students from Iran, Egypt and other countries.

Литература

1. Столяренко О.Б. Психологія особистості /О.Б.Столяренко: Навч.посібник.-К.: Центр учбової літератури, 2012.-280с.

2. Столяренко Л.Д. Психология личности /Л.Д.Столяренко, С.И.Самыгин.-Изд.-е 2-е.-Ростов н/Д: Феникс, 2011.-575с.

3. Abdel Gawwad E. Developing and testing of an Egyptian version of Children’s Health Locus Control scale /E.Abdel Gawwad, M.H.Ahmed, M.M.Kamal //J Egypt Health assoc.-1999.-Vol.74, N.1.-2.-P.139-173.

4. Acharya S. Professionalization and its effect on health locus of control among Indian dental students /S.Acharya //J Dent Educ.-2008 Jan.-P.110-115.

5. Acharya S. Dental anxiety and its relationship with selfperceived health locus of control among Indian dental students /S.Acharya, D.K.Sangam //Oral Health Prev Dent.-2010.-Vol.8, N.1.-P.9-14.

6. Afifi M. Adolescents’ use of health services in Alexandria, Egypt: association with mental health problems /M.Afifi //East Mediterr Health J.-2004 Jan-Mar.-Vol.10, N.1-2.-P.64-71.

7. Afifi M. Health locus of control and depressive symptoms among adolescents in Alexandria, Egypt /M.Afifi //East Mediterr Health J.-2007 Sep-Oct.-Vol.13, N.5.-P.1043-1052.

8. Aghamolaei T. Health locus of control and its relation with health-promoting behaviors among people over 15 in Bandar Abbas, Iran /T.Aghamolaei, S.S.Tavafian, A.Ghanbarnejad //Journal of Health Administration.-2014.-Vol.17, N.55.-P.7-16.

9. Alborzi M. Mediating role of locus of control on the relationship between employed mothers’ attitudes to creativity and children’s creativity /M.Alborzi // Contemporary Psychology.-Fall 2013.-Vol.7, N.2(14).-P.29-40.

10. Ali N.S. Identification of stressors, level of stress, coping strategies, and coping effectiveness among Egyptian mastectomy patients /N.S.Ali, H.Z.Khalil //Cancer Nurs.-1991 Oct.-Vol.14, N.5.-P.232-239.

11. Alipour A. The relationship between attachment styles and locus of control with marital adjustment in infertile and fertile couples /A.Alipour, H.Zare, N.D.Rahmani //Counseling Research and Development.-Summer 2011.-Vol.10, N.38.-P.137-156.

12. Almardani Someeh S. The relationship between alexithymia and the locus of control with type D personality among students /S.Almardani Someeh, A.Abbasi, F.Ghorbani //Journal of Personality & Individual Differences.-Fall 2014.-Vol.3, N.5.-P.13-32.

13. Amdi Mazaheri M. Locus of control in Quran’s view, with emphasis on concept of determinism & free will /M.Amdi Mazaheri, Q.Darzi //Interdisciplinary Quranic Studies.-March+August 2013.-Vol.4, N.1.-P.113-126.

14. Amidi Mazaheri M. Locus of control and general self-efficacy in students of Isfahan university of Medical Sciences /M.Amidi Mazaheri, M.Hosseini //Armaghan Danesh.-June 2013.-Vol.18, N.2(74).-P.115-125.

15. Amr M. Sociodemographic factors in Arab children with Autism Spectrum Disorders /M.Amr, W. Bu Ali, H.Hablas, D.Raddad, F.El-Mehesh, A.H.El-Gilany, H.Al-Shamy // Pan Afr Med J.-2012.-N.13.-P.65.

16. Amri M. Effectiveness of group reality therapy training in the locus of control and coping strategies /M.Amri, H.Aghamohammadian Sherbaf, A.Kimiayi //Andisheh va Raftar (Applied Psychology).-Summer 2012.-Vol.6, N.24.-P.59-68.

17. Armfield J.M. Development and psychometric evaluation of the Index of Dental Anxiety and Fear (IDAF-4C+) /J.M.Armfield //Psychol Assess.-2010 Jun.-Vol.22, N.2.-P.279-287.

18. Anvari Mohammad H. Relationship among dimensions of family communication patterns and locus of control with self-efficacy (short communication) /H.Anvari Mohammad, B.Kajbaf Mohammad, S.Montazeri Mohammad, P.Sajjadian //Zahedan Journal of Research in Medical Sciences (Tabib-e-Shargh).-May 2014.-Vol.16, N.5.-P.86-88.

19. Ardekani M.A. Correlation between Self Efficacy, Type D Personality and Health locus of control with Control of Blood Sugar in Patients with Diabetes Type II /M.A.Ardekani, H.Zare, A.Alipor, H.Poursharifi, Kh.A.Sheibani //JSSU.-2013.-Vol.20, N.6.-P.804-813.

20. Azzam H.A. The expression and concentration of CD40 ligand in normal pregnancy, preeclampsia, and hemolytic anemia, elevated liver enzymes and low platelet count (HELLP) syndrome / H.A.Azzam, N.K. Abousamra, H.Goda, R. El-Shouky, A.H. El-Gilany //Blood Coagul Fibrinolysis.-2013 Jan.-Vol.24, N.1.-P.71-75.

21. Badri A. Experiences and psychosocial adjustment of Darfuri female students affected by war: an exploratory study /A.Badri, H.W. Van den Borne, R.Crutzen //Int J Psychol.-2013.-Vol.48, N.5.-P.944-953.

22. Bakhiet S.F. A note on a new study of intelligence in Egypt /S.F.Bakhiet, R.Lynn //Psychol Rep.-2014.-Vol.115, N.3.-P.810-812.

23. Bates L. Sudanese refugee youth in foster care: the “lost boys” in America /L.Bates, D.Baird, D.J.Johnson, R.E.Lee, T.Luster, C.Rehagen //Child Welfare.-2005 Sep-Oct.-Vol.84, N.5.-P.631-648.

24. Besemer S. Bidirectional Associations Between Externalizing Behavior Problems and Maladaptive Parenting Within Parent-Son Dyads Across Childhood /S.Besemer, R.Loeber, S.P.Hinshaw, D.A.Pardini //J Abnorm Child Psychol.-2016 Oct.-Vol.44, N.7.-P.1387-1398.

25. Carlson P. Dental caries, age and anxiety: factors influencing sedation choice for children attending for emergency dental care /P.Carlson, R.Freeman //Community Dent Oral Epidemiol.-2001 Feb.-Vol.29, N.1.-P.30-36.

26. Carrillo-Diaz M. Adaptation and psychometric properties of the Spanish version of the Index of Dental Anxiety and Fear (IDAF-4C+) /M.Carrillo-Diaz, A.Crego, J.M.Armfield, M.Romero //Oral Health Prev Dent.-2012.-Vol.10, N.4.-P.327-337.

27. Coley R.L. Parental endorsement of spanking and children’s internalizing and externalizing problems in African American and Hispanic families /R.L.Coley, M.A.Kull, J.Carrano // J Fam Psychol.-2014 Feb.-Vol.28, N.1.-P.22-31.

28. Davoudi I. Social skill, life satisfaction and locus of control in normalhearing and hearing-impaired students /I.Davoudi, R.Mazarei Kascani, M.H.Mehrabi Zade //Auditory and Vestibular Research.-2014.-Vol.23, N.2.-P.66-73.

29. Doocy S. Preventing malnutrition in children under two (PM2A): a case study in the food insecure context of South Sudan //S.Doocy, H.Tappis, A.Paul, R.Klemm, S.Funna //World Health Popul.-2013.-Vol.14, N.4.-P.12-22.

30. Dorostian E. An investigation of the effects of REBT group counseling on student’s creativity and locus of control /E.Dorostian, P.Mirzakhani //Innovation & Creativity in Humna science.-Winter 2014.-Vol.3, N.3.-P.139-159.

31. Ebrahimi H. The effect of training problem-solving skills on coping skills of depressed nursing and midwifery students /H.Ebrahimi, A.S.Barzanjeh, S.Ghavipanjeh, A.Farnam, L.Gholizadeh /J Caring Sci.-2013 Feb.-Vol.2, N.1.-P.1-9.

32. El-Gilany A.-H. Newborn first feed and prelacteal feeds in Mansoura, Egypt /A.-H.El-Gilany, M.Doaa // Biomed Res Int. 2014.-Vol.2014.-P.258470.

33. El-Gilany A.-H. Cytogenetic and comorbidity profile of Down syndrome in Mansoura University Children’s hospital, Egypt /A.-H.El-Gilany, S.Yahia, M.Shoker, F.El-Dahtory // Indian J Hum Genet.-2011 Sep-Dec.-Vol.17, N.3.-P.157–163.

34. Eisenberg N. Externalizing symptoms, effortful control, and intrusive parenting: A test of bidirectional longitudinal relations during early childhood /N.Eisenberg, Z.E.Taylor, K.F.Widaman, T.L.Spinrad //Dev Psychopathol.-2015 Nov.-Vol.27(4 Pt 1).-P.953-968.

35. Elam K.K. Marital stress and children’s externalizing behavior as predictors of mothers’ and father’s parenting /K.K.Elam, L.Chassin, N.Eisenberg, T.L.Spinrad //Dev Psychopathol.-2017 Jan.-P.1-14.

36. Elsheshtawy E.A. Coping strategies in Egyptian ladies with breast cancer /E.A. Elsheshtawy, W.F.Abo-Elez, H.S.Ashour, O.Farouk, M.I.El Zaafarany //Breast Cancer (Auckl).-2014 Jun.-N.8.-P.97-102.

37. Fetohy E.M. Health locus of control beliefs among school children /E.M.Fetohy.-2001.-Vol.76, N.5-6.-P.443-468.

38. Flouri E. Parental interest in children’s education, children’s self-esteem and locus of control, and later educational attainment: twenty-six year follow-up of the 1970 British Birth Control /E.Flouri //Br J Educ Psychol.-2006 Mar.-Vol.76 (Pt 1).-P.41-55.

39. Foroutani M.R. Power of emotional intelligence, coping strategies and locus of control in predicting students’ general health /M.R.Foroutani, M.Bagherian, S.Kazemian //Journal of Research and Health.-2014.-Vol.4, N.1.-P.630-635.

40. Ftohy E.M. Cognitive predictors of self-management behavior of asthmatic children and their families in Alexandria /E.M.Ftohy, E.S. Abdel-Gawwad, M.M.Kamal, M.D. El-Bourgy, H.El-Mallawani //J Egypt Public Health Assoc.-1999.-Vol.74, N.3-4.-P.439-461.

41. Gaber S. Effect of education and health locus of control on safe use of pesticides: a cross sectional random study /S.Gaber, S.H.Abdel-Latif //J Occup Med Toxicol.-2012 Feb.-N.7.-P.3.

42. Gargari R.B. Academic Procrastination: The Relationship Between Causal Attribution Styles and Behavioral Postponement /R.B.Gargari, H.Sabouri, F.Norzad //Iran J Psychiatry Behav Sci.-2011.-Vol.5, N.2.-P.76-82.

43. Geltman P.L. The “lost boys” of Sudan: use of health services and functional health outcomes of unaccompanied refugee minors resettled in the U.S. /P.L.Geltman, W.Grant-Knight, H.Ellis, J.M.Landgraf //J Immigr Minor Health.-2008 Oct.-Vol.10, N.5.-P.389-396.

44. Geltman P.L. The “lost boys of Sudan”: functional and behavioral health of unaccompanied refugee minors re-settled in the United States /P.L.Geltman, W.Grant-Knight, S.D.Mehta, C.Lloyd-Travaglini, S.Lustig, J.M.Landgraf, P.H.Wise //Arch Pediatr Adolesc Med.-2005 Jun.-Vol.159, N.6.-P.585-591.

45. Gershoff E.T. Longitudinal links between spanking and children’s externalizing behaviors in a national sample of white, Black, Hispanic, and Asian American families /E.T.Gershoff, J.E.Lansford, H.R.Sexton, P.Davis-Kean, A.J.Sameroff //Child Deve.-2012 May-Jun.-Vol.83, N.3.-P.838-843.

46. Ghanbari A. A comparative locus of control, cognitive self-consciousness and fear of failure M.Ghanbari Talb, R.Bagerian, M.Nadri Lordjani //Journal of Learning Disabilities.-Fall 2013.-Vol.3, N.1(8).-P.44-59.

47. Ghartapper A. Relationship between personal and social adjustment with locus of control and gender in intelligent high school student /A.Ghartapper, S.Talepasand, G.Manshaee, M.Abolfathi, M.Solhi, S.Gharatappeh //Health Education and Health Promotion (Persian).-Summer 2015.-Vol.3, N.2.-P.159-165.

48. Ghonsooly B. Validating Locus of Control Questionnaire and Examining its Relation to General English (GE) Achievement /B.Ghonsooly, M.Elahi //The Journal of Teaching Language Skills (JTLS) Vol. 2, No. 1, Spring 2010, Ser. 59/4.-P.117-143.

49. Goodman J.H. Coping with trauma and hardship among unaccompanied refugee youth from Sudan /J.H.Goodman //Qual Health Res.-2004 Nov.-Vol.14, N.9.-P.1177-1196.

50. Hatamloo Sadabadi M. The role of health locus of control on self-care behaviors in patients with type II diabetes /M. Hatamloo Sadabadi, H.Poursharifi, J.Babapour Kheiroddin //Medical Journal of Tabriz University of Medical Sciences.-October-November 2011.-Vol.33, N.4.-P.17-22.

51. Heydari H. Asthma control on the basis of perceived stress, locus of control, and self-efficacy in the patients with adult asthma /H.Heydari, B.Dolatshahi, A.Mahdaviani, A.Eslaminejad //Practice in Clinical Psychology.-April 2015.-Vol.3, N.2.-P.137-143.

52. Jafari H. The association of self efficacy with health locus of control and psychological distress in infertile women /H.Jafari, R.Latifnejad Roudsari, M.Modarres, F.Vahid Roudsari //International Journal of Fertility and Sterility.-Summer 2013.-Vol.7.-N. Suppl 1.-P.41.

53. Jensen S.K. Effect of Early Adversity /S.K.Jensen, E.W.Dickie, D.H.Shwartz, C.J.Evans, I.Dumontheil, T.Paus, E.D.Barker //JAMA Pediatr.-2015 Oct.-Vol.169, N.10.-P.938-946.

54. Karimi Moonaghi H. Struggling towards diagnosis: experiences of Iranian diabetes /H.Karimi Moonaghi, H.Namdar Areshtanab, L.Joibari, M.Arshadi Bostanabad, H.McDonald //Iran Red Crescent Med.-2014 Jul.-Vol.16, N.7.-P.16547.

55. Khawaia N.G. Difficulties and coping strategies of Sudanese refugees: a qualitative approach /N.G.Khawaia, K.M.White, P.Schweitzer, J.Greenslade //Transcult Psychiatry.-2008 Sep.-Vol.45, N.3.-P.489-512.

56. Kneckt M.C. Locus of control beliefs predicting oral and diabetes health behavior and health status /M.C.Kneckt, A.M.Syrjälä, M.L.Knuuttila //Acta Odontol Scand.-1999 Jun.-Vol.57, N.3.-P.127-131.

57. Litt M.D. Coping with oral surgery by self-efficacy enhancement and perceptions of control /M.D.Litt, C.Nye, D.Shafer //J Dent Res.-1993 Aug.-Vol.72, N.8.-P.1237-1243.

58. Litt M.D. Preparation for oral surgery: evaluating elements of coping /M.D.Litt, C.Nye, D.Shafer //J Behav Med.-1995 Oct.-Vol.18, N.5.-P.435-439.

59. Luster T. The Lost Boys of Sudan: coping with ambiguous loss and separation from parents /T.Luster, D.Qin, L.Bates, D.Johnson, M.Rana //Am J Orthopsychiatry.-2009 Apr.-Vol.79, N.2.-P.203-211.

60. Luster T. The experiences of Sudanese unaccompanied minors in foster care /T.Luster, A.J.Saltarelli, M.Rana, D.B.Qin, L.Bates, K.Burdick, D.Baird //J Fam Psychol.-2009 Jun.-Vol.23, N.3.-P.386-395.

61. Miller S.M. Patterns of children’s coping with an aversive dental treatment /S.M.Miller, P.Roussi, G.C.Caputo, L.Kruus //Health Psychol.-1995 May.-Vol.14, N.3.-P.236-246.

62. Moradi A. Waiting for savior based on hope, optimism, and locus of control on students /A.Moradi, M.S.Qalamkary //Mashreq-e Mouood.-Spring 2014.-Vol.8, N.29.-P.165-181.

63. Moradi Pordanjani H. Studying the relationship between motivation achievement, locus of control and risk-taking with creativity /H. Moradi Pordanjani, P.Jaafari, M.Ghasemi Pirbaloti, S,Sadeghi, H.Heidari //Innovation & Creativity in Human Science.-Spring 2014.-Vol.3, N.4.-P.165-182.

64. Morowati-Sharifabad M.A. Predictors of self-Care Behaviors among Diabetic Patients Referred to Yazd Diabetes Research Center Based on Extended Health Belief Model /M.A.Morowati-Sharifabad, N. Rouhani Tonekaboni, M.H. Baghianimoghadam //JSSU.-2007.-Vol.15, N.3.-P.85-96.

65. Őstberg A.L. Oral health locus of control in a Swedish adolescent population /A.L. Őstberg, K.H.Abrahamsson //Acta Odontol Scand.-2013 Jan.-Vol.71, N.1.-P.249-255.

66. Ourang T. The Study of Defense Mechanisms Pattern Regarding Creative Thinking Level /T.Ourang, P.A.Fallah, M.Dezhkam //Advances in Cognitive Science.-2010.-Vol.12.-№3.-P.49-58.

67. Papanikolaou V. Relationship of locus of control, psychological distress, and trauma exposure in groups impacted by intense political conflict in Egypt /V.Papanikolau, M.Gadallah, G.R.Leon, E.Massou, G.Prodromitis, A.Skembris, J.Levett //Prehosp Disaster Med.-2013 Oct.-Vol.28, N.5.-P.423-427.

68. Potdar S. Relationship of locus of control with plaque and gingival status before and after oral health education in a group of college students – an experimental study /S.Potdar, N.Lakshminarayan, S.Goud Reddy //Int J Dent Hyg.-2015 Feb.-Vol.13, N.1.-P.42-48.

69. Räder K.K. Locus of control of depressive patients in cross-cultural comparison /K.K. Räder, G.Krampen, A.S.Sultan //Fortschr Neurol Psychiatr.-1990 Jun.-Vol.58, N.6.-P.207-214.

70. Ramezani G. The relationship between students’ locus of control with their tendencies to types of discipline styles of teachers /G.Ramezani, Y.Kazemi, H.Alaei //Quaterly Journal of New Approach in Educational Administration.-Summer 2013.-Vol.4, N.2(14).-P.83-97.

71. Sahraee A. Predictor factors of health locus of control for breast self-examination based on health belief model /A.Sahraee, A.Noroozi, R.Tahmasbi //Iranian Quaterly Journal of Belief Disease.-Spring 2013.-Vol.6.-N.1(20).-P.43-51.

72. Salomons T.V. Individual differences in the effects of perceived controllability on pain perception: critical role of the prefrontal cortex /T.V.Salomons, T.Johnstone, M.M.Backonja, A.J.Snackman, R.J.Davidson //J Cogn Neurosci.-2007 Jun.-Vol.19, N.6.-P.993-1003.

73. Savic M. Separation from family and its impact on the mental health of Sudanese refugees in Australia: a qualitative study / M.Savic, A.Chur-Hansen, M.A.Mahmood, V.Moore //Aust N Z J Public Health.-2013 Aug.-Vol.37, N.4.-P.383-388.

74. Serbin L.A. The impact of children’s internalizing and externalizing problems on parenting: Transactional processes and reciprocal change over time /L.A.Serbin, D.Kingdon, P.L.Ruttle, D.M.Stack //Dev Psychopathol.-2015 Nov.-27 (4 Pt 1).-P.969-986.

75. Shahandeh M. Comparison of behavioral activation/inhibition systems and locus of control among girls and boys university students /M.Shahandeh, A.R. Agha Yousefi //Journal of Applied Psychology.-Fall 2012.-Vol.6, N.3(23).-P.7-26.

76. Schuiringa H. Effectiveness of an Intervention for Children with Externalizing Behavior and Mild to Borderline Intellectual Disabilities: A Randomized Trial /H. Schuiringa, M. van Nieuwenhuijzen, B.Orobio de Castro, J.E.Lochman, W.Mattys // Cognit Ther Res.-2017.-Vol.41, N.2.-P.237-251.

77. Schuiringa H. Parenting and parent-child relationship in families of children with mild to borderline intellectual disabilities and externalizing behavior /H. Schuiringa, M. van Nieuwenhuijzen, B.Orobio de Castro, W.Mattys //Res Dev Disabil.-2015 Jan.-N.36.-P.1-12.

78. Schuiringa H. Executive functions and processing speed in children with mild to borderline intellectual disabilities and externalizing behavior problems /H. Schuiringa, M. van Nieuwenhuijzen, B.Orobio de Castro, W.Mattys //Child Neuropsychol.-2017 May.-Vol.23, N.4.-P.442-462.

79. Simich L. Meanings of home and mental well-being among Sudanese refugees in Canada /L.Simich, D.Este, H.Hamilton //Ethn Health.-2010 Apr.-Vol.15, N.2.-P.199-212.

80. Tappis H. Food security and development in South Sudan: a call to action /H.Tappis, S.Doocy, A.Paul, S.Funna //Public Health Nutr.-2013 Sep.-Vol.16, N.9.-P.1631-1636.

81. Tempany M. What research tells us about the mental health and psychosocial wellbeing of Sudanese refugees: a literary review /M.Tempany //Transcult Psychiatry.-2009 Jun.-Vol.46, N.2.-P.300-315.

82. Theofilou P. Self-esteem in Greek dialysis patients the contribution of health locus of control /P.Theofilou // Iranian Journal of Kidney Diseases (JKD).-March 2012.-Vol.6, N.2.-P.136-140.

83. Tuncay T. The relationship between anxiety, coping strategies and characteristics of patients with diabetes /T.Tuncay, I.Musabak, D.E.Gok, M.Kutlu //Health Qual Life Outcomes.-2008 Oct.-Vol.6.-P.79.

84. Wide Boman U. Translation and psychometric properties of the Swedish version of the Index of Dental Anxiety and Fear (IDAF-4C+) /U.Wide Boman, J.M.Armfield, S.G.Carlsson, J.Lundgren //Eur J Oral Sci.-2015 Dec.-Vol.123, N.6.-P.453-459.

85. Yazdani M. The effect of laughter Yoga on general health among nursing students /M.Yazdani, M.Esameilzadeh, S.Pahlavanzadeh, F.Khaledi //Irna J Nurs Midwifery Res.-2014 Jan.-Vol.19, N.1.-P.36-40.

86. Yazdani M. The effectiveness of stress management training program on depression, anxiety and stress of the nursing students /M.Yazdani, S.Rezaei, S.Pahalvanzadeh //Iran J Nurs Midwifery Res.-2010 Fall.-Vol.15, N.4.-P.208-215.

87. Yazdkhasti M. Empowerment and coping strategies in menopause women: a review /M.Yazdkhasti, M.Simbar, F.Abdi /Iran Red Crescent Med J.-2015 Mar.-Vol.17, N.3.-P.18944.

88. Yoselyani Gh. The relationship between discipline desired behavior and family functioning, locus of control and self-esteem of students /Gh.Yoselyani, M.Habibi, S.Soleymani //Journal of School Psychology.-Summer 2012.-Vol.1, N.2.-P.114-134.

89. Zahednezhad H. Relationship between Health locus of control, slip memory and Physician-Patient relationship with Adherence in Type II Diabetic Patients /H.Zahednezhad, H.Poursharifi, J.Babapour //JSSU.-2012.-Vol.20, №2.-P.249-258.

 

 

Pozdnyshev E. V.

PhD (Philosophy), Associate Professor,

Kyiv National Economic University named after V. Hetman,

Associate Professor of the Department of Banking Kyiv, Ukraine

Позднишев Євген В’яче

славович

кандидат філософських наук,

доцент кафедри банківської справи,

Київський національний економічний університетімені Вадима Гетьмана

SOCIO-PSYCHOLOGICAL FEATURES OF THE IMPACT OF MASS MEDIA ON FORMING IMAGE IN SPORTS

СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ВПЛИВУ ЗАСОБІВ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ НА ФОРМУВАННЯ ІМІДЖУ У СПОРТІ

Summary: The social-psychological peculiarities of the mass media influence on the image in sports formation are researched. It is shown that all types of mass media take part in the sports activity subjects’ image formation, but a certain type preference is given by the recipient, depending on his age, place of living, income and education. The new scientific research area in the psychology of image is defined – the psychology of image in sports.

Keywords: image; athlete’s, coach’s, sports team’s positive image; psychology of image in sports.

Formulas: 0, fig.: 0, tabl.: 0, bibl.: 7

Анотація: Досліджено соціально-психологічні особливості впливу засобів масової інформації (ЗМІ) на формування іміджу в спорті. Показано, що усі види ЗМІ приймають участь у формуванні іміджу суб’єктів спортивної діяльності, але перевага певному виду надається реципієнтом у залежності від його віку, місця проживання, доходу та освіти. Визначено новий науковий напрямок досліджень психології іміджу – психологію іміджу у спорті.

Ключові слова: імідж, позитивний імідж спортсмена, тренера, спортивної команди, психологія іміджу у спорті.

Формул: 0, рис.: 0, табл. 0, бібл.: 7

Постановка проблеми. Сьогодні усі види ЗМІ приймають активну участь у формуванні іміджу у спорті. При формуванні іміджу у спорті преса активно діє на психіку людей за допомогою візуального, емоційного впливу, власного іміджу, іміджевого тексту та спектру кольорів. Формування іміджу у спорті телебаченням базується на аудіовізуальному сприйнятті і його якість залежить від рівня розвитку медіа-технологій, типу соціальних комунікацій, впливу особистості телеведучого та тележурналіста. Формування іміджу у спорті за допомогою радіо базується на оперативному аудіосприйнятті і його якість залежить від іміджу спортивного радіоведучого, коментатора-комунікатора; від можливості використовувати розмовні, онлайнові передачі; від уміння і можливості радіо створювати необхідну обізнаність. Формування іміджу у спорті за допомогою Інтернет базується на сприйнятті віртуальної реальності як актуалізованої реальності і його якість залежить від можливості реципієнта користуватися Інтернетом, від дизайну та психологічного впливу спортивних сайтів (форумів, гостьових книг, чатів), від використання таких іміджевих інструментів як аватари і статуси. Сьогодні в епоху глобалізації та інформатизації значний інтерес представляє дослідження соціально-психологічних особливостей впливу ЗМІ на формування іміджу у спорті.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Окремі аспекти проблеми психології впливу ЗМІ на формування іміджу у спорті в тій чи іншій мірі досліджували в своїх роботах Г.К. Іхсангалієва, Г.В. Ложкін, А.Ю. Панасюк, О.А. Петрова, Г.Г. Почепцов, В.Н. Футін, В.М. Шепель. Відомі дослідження О.О. Садовник щодо формування іміджу засобами масової комунікації. На жаль системної роботи з цього питання ще не з’явилося. Проблема психології впливу ЗМІ на формування іміджу у спорті майже не розроблялася.

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми. Питання соціально-психологічних особливостей впливу преси, телебачення, радіо та Інтернет на формування іміджу у спорті до цього часу системно в науковій літературі не розглянуто.

Формулювання цілей статті (постановка завдання): визначити соціально-психологічні особливості впливу спортивних ЗМІ на формування іміджу спортсмена, тренера, спортивної команди та уболівальників; визначити джерела інформації, що впливають на формування позитивного іміджу суб’єктів спортивної діяльності (ССД), проаналізувати їх особливості та динаміку впливу.

Виклад основного матеріалу дослідження. У нашому дослідженні був проаналізований психологічний вплив ЗМІ на формування іміджу у спорті. При цьому формат дослідження спорту обмежувався чотирма суб’єктами спортивної діяльності (спортсмен, тренер, команда та уболівальники). Аналіз сучасного стану розвитку спортивної преси на пострадянському просторі дав можливість узагальнити такі її характерні риси: якість сформованого спортивним виданням іміджу напряму залежить від власного іміджу спортивного видання; спортивна преса в процесі формування іміджу починає активно використовувати вплив усього спектру кольорів; велике значення має комплексне формування іміджу з використанням усієї наявної системи ЗМІ; спортивне уболівання виступає у ролі стійкої мотивації поведінки; при формуванні іміджу ССД спортивні газети намагаються активно використовувати вплив на емоції та почуття читачів.

Розгляд потенціалу спортивних програм телебачення у формуванні іміджу ССД показав існування наступних особливостей: присутня стабільна залежність якості сформованого телеспортіміджу від рівня розвитку медіа-технологій; існує стабільна залежність можливостей формування телеспортіміджу від рівня фінансування телеканалу рекламодавцями; присутня залежність якості сформованого іміджу ССД від типу соціальних комунікацій; простежується залежність формуємого телеспортіміджу від глобальної ідейно-політичної гегемонії; сучасна медіа-техника одночасно надає спортивному тележурналісту безмежні можливості, і пред’являє до нього жорсткі вимоги; існує психологічний вплив особистості телеведучого та тележурналіста на формування іміджу ССД.

Виявлено існування особливостей впливу радіомовлення на формування іміджу: радіомовлення – це в першу чергу комунікативний процес; радіо активно задовольняє інформаційні потреби своїх слухачів; радіомовлення широко застосовує системи психологічної дії; продукти радіоповідомлення за своєю природою є найменш індивідуалізованими; існує зв’язок між рівнем переконливості радіопередачі і рівнем її раціонально-емоційного балансу; радіо широко використовує аудіообрази (іміджі) як ефективну форму звернення до почуттів аудиторії, впливу на їх периферичні ключові стимули; будь-яка радіопередача, будь-який радіоімідж – суб’єктивні; радіожурналіст виступає в ролі комунікатора, будівника радіоіміджу; радіо володіє можливістю руйнувати кордони між індивідуальною і колективною свідомістю; сьогодні фіксується поява на радіо елементів ірраціоналізму.

Встановлені особливості формування іміджу у спорті за допомогою радіо: спортивні радіопередачі впливають на радіослухачів як на когнітивному, так і на афектному рівнях; спортивні радіопередачі завжди формують у слухачів певні образи (іміджі); спортивні радіопередачі активно використовують сферу підсвідомості радіослухачів; мотивація у слухачів стосовно цікавості прослуховування спортивних радіопередач формується за рахунок належності їх до певної групи; однією з головних функцій спортивних радіопередач є зняття напруженості, сприяння виходу негативної енергії в уболівальників та любителів спорту; існують ментальні особливості сприйняття спортивної радіоінформації; радіо грає особливу роль в розповсюдженні спортивної інформації як самий оперативний вид ЗМІ; якість формування радіоспортімиджу багато в чому залежить від іміджу спортивного радіоведучого, коментатора як комунікатора; для формування іміджу в спорті краще використовувати розмовні, а не музичні радіостанції; в процесі формування іміджу в спорті не можна ігнорувати потенціал впливу FM-радіостанцій музичного формату; сила впливу спортивних радіопередач на формування іміджу прямо пропорційно залежить від різноманітності спортивних жанрів і програм; на спортивні передачі на радіо відводиться значно менше часу ніж на телебаченні; потреби і симпатії радіослухачів виражаються в їх перевагах щодо видів і загальних напрямів радіопередач, блоків новин, окремих музичних напрямів; сильно активізують сприйняття радіослухачів спортивні онлайнові передачі; формування спортивного іміджу базується на умінні і можливостях радіо створювати необхідну обізнаність.

Можливості спортивних сайтів українського Інтернету (UАнету) у формуванні іміджу ССД детермінуються наступними особливостями: сьогодні UAнет характеризується наявністю великої кількості різноманітних спортивних сайтів; кількість українських спортивних web-сайтів постійно зростає, що свідчить про збільшення популярності мережі Інтернет в спортивному середовищі; швидко росте відвідування українських спортивних web-сайтів; Web-сайти пропагують гуманістичні ідеали спорту, сприяють формуванню іміджу спорту головним чином серед людей, які активно цікавляться спортом; спортивний UAнет може вести пропаганду ідеалів спорту, сприяти формуванню іміджу спортсменів, тренерів, команд і клубів тільки у людей, що мають змогу користуватися Інтернетом; велике значення у процесі формування іміджу спорту засобами Інтернету має дизайн спортивного сайту; велику роль у зростанні популярності спортивних сайтів грають форуми, гостьові книги, чати; аватари і статуси є головними іміджевими інструментами в Інтернеті.

Для виявлення джерел інформації, що впливають на формування позитивного іміджу ССД на протязі 2010-2012 рр. нами було проведено емпіричне дослідження. Базою дослідження служили Всеукраїнська громадська організація Асоціація баскетбольних арбітрів України, м. Київ, Спортивний клуб ДВНЗ КНЕУ ім. В. Гетьмана, Палац підводного спорту м. Київ, Жіноча баскетбольна команда «ТІМ-СКУФ» м. Київ, Дитячо-юнацька спортивна школа № 1 м. Київ, Фізкультурно-спортивний комплекс «Економіст» ДВНЗ КНЕУ ім. В. Гетьмана, Національний університет фізичного виховання і спорту України м. Київ, Кафедра спортивного вдосконалення міжуніверситетського медико-інженерного факультету НТУУ «КПІ», Кредитно-економічний факультет ДВНЗ КНЕУ ім. В. Гетьмана, Обліково-економічний факультет ДВНЗ КНЕУ ім. В. Гетьмана, Інститут фізичного виховання та спорту НПУ імені М.П. Драгоманова, Факультет фізичного виховання Чернігівського національного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка, Асоціація спортивних журналістів України, Національна телекомпанія України, Телеканал «Перший Національний», передача «Футбольний код», Федерація Футзалу м. Києва, Телеканал «Інтер», Спортивний відділ українського видання журналу Forbes.

В дослідженні взяло участь 506 респондентів (100%). Серед них були: спортсмени – 17,39%, спортивні журналісти – 11,07%, вболівальники – 11,07%, тренери – 11,07%, студенти спортивних вишів – 13,44%, студенти неспортивних вишів – 14,03%, викладачі спортивних дисциплін спортивних вишів – 5,14%, викладачі неспортивних дисциплін спортивних вишів – 4,94%, викладачі спортивних дисциплін неспортивних вишів – 9,49%, викладачі неспортивних дисциплін неспортивних вишів – 2,37%. Гендерний розподіл респондентів склався наступним чином: чоловічої статі – 53,36%, жіночої статі – 45,06%, відмовилися відповісти – 1,58%. З питання підтримки спортивної форми всі респонденти розподілилися наступним чином: професійні спортсмени – 16,40%, спортсмени-аматори – 20,95%, постійно підтримують спортивну форму – 28,26%, займаються фізкультурою час від часу – 25,89%, спортом і фізкультурою не займаються – 4,55%, відмовилися відповісти – 3,95%.

Дослідження проводилося за допомогою авторської методики первинної ідентифікації іміджу ССД та авторського опитувальника дослідження джерел інформації, що впливають на формування іміджу ССД. Обробка анкет проводилася за допомогою пакета прикладних програм ОСА. У дослідженні імідж ССД визначався як індивідуальний образ-модель певного ССД, який цілеспрямовано (або стихійно) формується, здійснює позитивний (або негативний) інформаційний вплив на різні соціальні групи населення та базується на певному архетипі. У результаті кореляційного аналізу ознак формування іміджу ССД було визначено, що усі вони корелюють між собою, що дало змогу впровадити процедуру факторного аналізу з метою вивчення їх структури.

Перший фактор (3,33% загальної дисперсії, факторна вага становить 2,36) характеризується такими показниками: телебачення як джерело інформації (0,616), преса як джерело інформації (0,579), радiо як джерело інформації (0,513), Інтернет як джерело інформації (0,429), власна участь у спортивних змаганнях як джерело інформації (-0,538). Ці показники свідчать, що головними джерелами інформації, що формують імідж ССД є телебачення, преса, радіо та Інтернет. І навпаки, на формування іміджу ССД не впливають такі джерела інформації як власна участь у спортивних змаганнях. Зміст фактору дає можливість назвати його «ЗМІ формують імідж ССД».

Другий фактор (5,30%, 1,91) характеризується такими показниками: преса як джерело інформації (0,717), телебачення як джерело інформації (0,568), члени сім’ї як джерела інформації (-0,601), друзі, колеги як джерела інформації (-0,661). Ці показники підкреслюють значення преси і телебачення для формування іміджу ССД. Вони також свідчать про те, що такі джерела інформації як члени сім’ї, друзі та колеги не впливають на формування цього іміджу. Зміст фактору дає змогу назвати його «Телебачення і преса формують імідж ССД».

Третій фактор (6,48%, 1,56) характеризується такими показниками: преса як джерело інформації (0.757), друзі, колеги як джерела інформації (-0.804). Ці показники підкреслюють значення преси для формування іміджу ССД. Одночасно вони також свідчать про те, що таке джерело інформації як друзі та колеги не впливає на формування цього іміджу. Зміст фактору дає змогу назвати його «Преса формує імідж ССД».

Четвертий фактор (7,5%; 1,4) характеризується такими показниками: друзі, колеги як джерела інформації (0.799), преса як джерело інформації (-0.682). Формування позитивного іміджу ССД пов’язано з такими джерелами інформації як преса та друзі і колеги. Але їх дії є діаметрально протилежними, вони створюють різні, можливо протилежні іміджі. Зміст фактору дає змогу назвати його «Друзі та колеги створюють інший імідж, ніж преса».

П’ятий фактор (1,84%, 1,31) характеризується такими показниками: комунiкативнi риси тренера (0,725), спортивні менеджери різного рівня як джерела інформації (0,481), комунiкативнi риси спортсмена (0,474). Ці показники свідчать про значний вплив на формування позитивного іміджу тренера і спортсмена їх комунікативних рис, які органічно поєднуються з інформаційною діяльність їх спортивних менеджерів. Зміст фактору дає можливість назвати його «Комунікативність тренера, спортсмена сприяє одержанню інформації менеджерами».

Шостий фактор (6,4%; 1,15) характеризується такими показниками: комунікативні риси тренера (0.710), спортивні менеджери різного рівня як джерела інформації (0.780). Формування позитивного іміджу ССД пов’язано з джерелами інформації, одним з яких є спортивні менеджери. Рівень їх обізнаності прямо пов’язаний з стосунками з тренером, його комунікативними рисами. Зміст фактору дає змогу назвати його «Тренер та менеджери – джерела формування іміджу ССД».

Сьомий фактор (5,21%, 1,25) характеризується такими показниками: комунікативні риси тренера (-0.677), спортивні менеджери різного рівня як джерела інформації (-0.769). Ці показники свідчать про значний вплив на формування іміджу тренера його комунікативних рис, які органічно поєднуються з інформаційною діяльністю спортивних менеджерів. Зміст фактору дає змогу назвати його «Недостатня комунікативність тренера та менеджерів руйнують імідж ССД».

Отже, джерела інформації відіграють ключову роль в процесі формування позитивного іміджу ССД, що видно із змісту факторів, їх навантаження, окремих навантажень джерел інформації у межах факторів. З аналізу змісту цієї факторної структури стає очевидним, що джерелами формування позитивного іміджу ССД є телебачення, преса, радіо, Інтернет, тренери, спортсмени, спортивні менеджери різного рівня. До джерел, що не впливають на формування позитивного іміджу ССД, були віднесені друзі, колеги, члени сім’ї, власна участь в спортивних змаганнях, власна присутність на спортивних змаганнях.

Результати факторного аналізу показали, що радіо віднесли до найбільш важливих джерел інформації формування іміджу ССД студенти спортивних вишів, що пояснюється можливістю поєднувати заняття спортом із слуханням радіо. До найбільш важливого джерела інформації формування іміджу ССД віднесли телебачення студенти спортивних вишів, викладачі спортивних дисциплін спортивних вишів. Пресу віднесли до найбільш важливого джерела інформації формування іміджу ССД студенти спортивних вишів, викладачі спортивних дисциплін спортивних вишів та уболівальники. До найбільш важливого джерела інформації формування іміджу ССД віднесли Інтернет тільки студенти спортивних вишів. Це пояснюється тим, що студенти відносяться до категорії українців, серед яких абсолютно всі користуються Інтернетом. Друзів, колег віднесли до найбільш важливого джерела інформації формування іміджу ССД тільки студенти спортивних вишів, що пояснюється їх активним міжособистісним спілкуванням стосовно спортивних подій. До найменш важливого джерела інформації формування іміджу ССД віднесли друзів, колег викладачі спортивних дисциплін спортивних вишів та уболівальники. До найбільш важливого джерела інформації формування іміджу ССД віднесли спортивних менеджерів уболівальники, до найменш важливого джерела інформації спортивних менеджерів віднесли викладачі неспортивних дисциплін не спортивних вишів. До найменш важливого джерела інформації формування іміджу ССД віднесли спортсменів, тренерів, власну участь у спортивних змаганнях студенти спортивних вишів.

Результати впливу ЗМІ на формування іміджу в спорті довели, що до соціально-психологічних основ формування іміджу ССД необхідно віднести можливості та ресурси ЗМІ в плані психологічного впливу на цільові імідж-аудиторії. Наші попередні дослідження встановили низку психологічних особливостей формування іміджу у спорті. Зокрема, визначено, що характерною ознакою спортивного іміджу є особливості його вербалізації. Встановлено вплив на формування іміджу у спорті міфологічного архетипу. Виявлений зв’язок іміджу ССД з катарсисом. Визначено, що на формування позитивного іміджу у спорті в системі ЗМІ здійснює вплив специфічний медійний комплексний код доступу. Встановлено залежність формування іміджу ССД від особливостей впливу різних видів ЗМІ. Таким чином, аналізуючи проблему формування іміджу у спорті за допомогою ЗМІ ми виходимо на більш широке поняття – психологію іміджу у спорті, яке можна розглядати як новий напрямок досліджень психології іміджу.

Висновки і пропозиції. Визначені соціально-психологічні особливості впливу ЗМІ на аудиторії шанувальників спорту. За результатами проведеного дослідження можна зробити висновок, що до джерел інформації, що активно впливають на формування позитивного іміджу ССД відносяться телебачення, преса, радiо, Інтернет, тренери, спортсмени, спортивні менеджери різного рівня. Визначено новий науковий напрямок досліджень психології іміджу – психологію іміджу у спорті. Перспектива подальших досліджень полягає в дослідженні існуючих психологічних технологій, механізмів та інструментів ЗМІ з формування позитивного іміджу ССД. Потребують подальшого вивчення психологічні чинники формування за допомогою ЗМІ позитивного іміджу спортивного журналіста, спортивного психолога, викладача вищого спортивного навчального закладу, учителя фізичної культури та спортивної організації.

Список літератури:

1. Богданов Е.Н., Зазыкин В.Г. Психологические основы «паблик рилейшнз». 2-е изд./ Е. Богданов, В. Зазыкин. — СПб.: Питер, 2003. — 208 с.

2. Ихсангалиева Г.К. Когнитивное картирование формирования имиджа. [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.rusnauka.com/25_WP_2010/Philologia/71005.doc.htm

3. Ільїна Н. Застосування чуток // «PR-менеджер», 2006. — C.56-57. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://um.co.ua/10/10-8/10-86316.html

4. Панасюк А.Ю. Как убеждать в своей правоте: современные психотехнологии убеждающего воздействия. — М., 2001. — 312 с.

5. Почепцов Г.Г. Имиджелогия / Г.В. Почепцов. – М.: Рефл-бук; К.: Ваклер, 2002. – 704 с.

6. Садовник О.О. Імідж та його формування засобами масової комунікації. Іміджеві характеристики українського спорту (За матеріалами українського спортивного аналітичного серверу uaSport.net та сайту спортивних новин Champion.com.ua) // Вісник Львівського університету. Серія журналістика. – 2004. – Випуск 25. – С. 509-513.

7. Футин В.Н., Шепель В.М., Титова Н.С. и др. Прикладная имиджелогия. Учебно-методическое пособие. — М.: МУБиУ, 2005. – 357 с.

References

1. Bogdanov E.N., Zazykin V.G. (2003). Psihologicheskie osnovy «pablik rilejshnz». 2-e izd./ E. Bogdanov, V. Zazykin. — SPb.: Piter.

2. Ihsangalieva G.K. (2010). Kognitivnoe kartirovanie formirovanija imidzha. [Jelektronnyj resurs]. – Rezhim dostupa: http://www.rusnauka.com/25_WP_/Philologia/71005.doc.htm

3. Іl’їna N. (2006). Zastosuvannja chutok // «PR-menedzher», 56-57. [Elektronnij resurs]. – Rezhim dostupu: http://um.co.ua/10/10-8/10-86316.html

4. Panasjuk A.Ju. (2001). Kak ubezhdat’ v svoej pravote: sovremennye psihotehnologii ubezhdajushhego vozdejstvija. — M.

5. Pochepcov G.G. (2002). Imidzhelogija / G.V. Pochepcov. – M.: Refl-buk; K.: Vakler.

6. Sadovnik O.O. (2004). Іmіdzh ta jogo formuvannja zasobami masovoї komunіkacії. Іmіdzhevі harakteristiki ukraїns’kogo sportu (Za materіalami ukraїns’kogo sportivnogo analіtichnogo serveru uaSport.net ta sajtu sportivnih novin Champion.com.ua) // Vіsnik L’vіvs’kogo unіversitetu. Serіja zhurnalіstika. – Vipusk 25, 509-513.

7. Futin V.N., Shepel’ V.M., Titova N.S. i dr. (2005). Prikladnaja imidzhelogija. Uchebno-metodicheskoe posobie. — M.: MUBiU.

 

УДК [159.9:355/351.74]:616.895

Колесниченко А.С., кандидат психологических наук, старший научный сотрудник, начальник научно-исследовательской лаборатории морально-психологического сопровождения служебно-боевой деятельности Национальной гвардии Украины научно-исследовательского центра служебно-боевой деятельности Национальной гвардии Украины, г. Харьков, Украина, ID ORCID: 0000-0001-6406 -1935

ТИПЫ БОЕВОЙ ПСИХОЛОГИЧЕСКОЙ ТРАВМАТИЗАЦИИ ВОЕННОСЛУЖАЩИХ НАЦИОНАЛЬНОЙ ГВАРДИИ УКРАИНЫ

В статье приводятся результаты определения типов травматизации при различных уровнях травматичности боевого опыта военнослужащих Национальной гвардии Украины. Определены шесть типов травматизации военнослужащих в зависимости от показателя посттравматического стрессового расстройства, которые далее были обозначены, как нисходящие и восходящие. Установлено, что представители нисходящих типов травматизации боевым опытом в отличие от восходящих воспринимают себя более причастными к жизни общества, осознают смысл своей жизни, считают возможным его контролировать, уверены в себе, в своих возможностях, довольны своими способностями, знаниями, умениями, навыками, уверены в своей значимости и в своем воздействии на окружающих; стремятся к определенности.

Ключевые слова: военнослужащий, психическая травматизация, комбатант, Национальная гвардия Украины, служебно-боевая деятельность, посттравматическое стрессовое расстройство, боевой опыт.

Актуальность темы. Длительное участие в боевых действиях приводит, как к накоплению действия стресс-факторов, так и к определенной адаптации к их действия. И в том и другом случае происходят изменения в структуре личности (и системе ее саморегуляции) военнослужащего. Существующие на сегодня исследования уже доказали, что для подавляющего большинства военнослужащих существует критическая продолжительность командировок в зоны боевых действий — период в рамках которого для подавляющего большинства военнослужащих возможно практически полное восстановление необходимых (тех, что сопротивляются действию боевых стресс-факторов) возможностей психики военнослужащих. Так, эмпирическим путем установлено, что максимальный срок (продолжительность командировки) к психическому истощению военнослужащего при постоянном пребывании в зоне боевых действий не должен превышать 35-45, однако военнослужащие Национальной гвардии Украины находятся в боевой обстановке значительно долгое время.

Наряду с рекомендациями по продолжительности участия в боевых действиях исследователи обращаются к отдельным вопросам психологического отбора (таких как отсутствие в предыдущем опыте психотравм, недопустимости невротического типа развития личности, наличие сложившихся производительных копинг) и подготовки военнослужащих к участию в боевых действиях (освоение способов саморегуляции состояний, оказания первой психологической само- и взаимопомощи, формирование стрессоустойчивости). Соблюдение этих рекомендаций по продолжительности, отбора и подготовки военнослужащих к участию в боевых действиях позволяет восстановиться после воздействия боевых стресс-факторов более 95% военнослужащих-участников боевых действий. Конечно, и у этих 95% есть отдельные признаки ПТСР, которые имеют разный уровень интенсивности: они могут на время частично терять боеспособность, временно может ухудшаться их психическое и соматическое здоровье, что делает их объектом пристального внимания военных психологов.

Представленные ниже результаты исследования позволяют комплексно подойти к проблеме формирования устойчивости к травматизации боевым опытом военнослужащих — формирует представление о поэтапные (с момента получения уведомления о командировке в зону боевых действий к после боевого периода во время которого происходит осознание боевого опыта, его встраивания в общий опыт (и картину мира) военнослужащего) трансформации, происходящие в структуре личности (и системе саморегуляции) военнослужащих, которые имеют разный уровень профессиональной и психологической готовности к участию в боевых действиях. Последняя предполагает наличие профессиональной и психологической подготовки (общей и специальной) лиц, которые по своим психологическим особенностям пригодны для прохождения военной службы. Условия масштабных боевых действий, которые привели к необходимости мобилизации гражданского населения с минимальной военной подготовкой и к ускоренному выпуску курсантов из высших военных учебных заведений обеспечили значительную дифференциацию выборки военнослужащих по фактору профессиональной и психологической подготовки к участию в боевых действиях, что позволило организовать исследования для определения механизмов боевой психологической травматизации и определения путей формирования устойчивости к травматизации боевым психическим опытом.

Анализ последних исследований и публикаций. К проблематике, связанной с изучением вопроса противостояния специалистов экстремального профиля деятельности внешним стрессором обращались как зарубежные (А. Антоновский, В.А. Бодров, Л.Г. Дикая, Р.В. Кадыров [3], И.А. Котенев [7], Р. Лазарус, Д.А. Леонтьев, М.Ш. Магмед-Эминов, С.Мадди, А. Маклаков, Н.В. Тарабрина, С. Фолкман, М. Фрэзер, Я. Чебыкин и др.) так и украинские ученые (Л.М. Балабанова, В.И. Барко [2], И.В. Воробьева [17], П. Волошин [14], Н. Иванова, А.С. Колесниченко [4; 17], М.С. Корольчук [5], В.М. Корольчук [5], С.Ю. Лебедева, В.А. Лесков [8], В.А. Лефтеров, И.В. Озерский [11], В.И. Осьодло, С.Д. Максименко, А.А. Матеюк, Я.В.Мацегора [4; 16], В.С. Медведев [9], С.М. Миронець [10], А.А. Назаров, Л.А. Перелыгина [12], Я.В. Подоляк, Е.М. Потапчук [14], И.И. Приходько [15-16], В.П. Садкового, А.Д. Сафин, И.М. Слесарь, В.В. Стасюк, А.В. Тимченко, Л.Ф. Шестопалова [13], В.А. Шимко, С.И. Яковенко и др.).

Результаты научных разработок указанных авторов стали основой для актуальных в настоящее время в связи со сложной социально-политической обстановкой в государстве исследований процесса травматизации военнослужащих-участников боевых действий. Такие исследования необходимы для разработки инструментария диагностики и коррекции психологической травматизации комбатантов.

Изложение основного материала. Для решения этой задачи с учетом анализа современной психологической литературы по проблеме и собственных пилотных исследований были использованы следующие психодиагностические методики: для оценки психологической травматизации военнослужащего НГУ: опросник травматического стресса для диагностики последствий (И.А. Котенев), Миссисипская шкала для оценки посттравматических реакций (военный вариант), для оценки личностных особенностей — 16 факторный личностный опросник Р.Б. Кеттелла; для оценки способности к саморегуляции: методика «Волевая регуляция личности» (М.С. Гуткин, Ф. Михальченко), опросник «Способность к самоуправлению» (Н.М. Пейсахов) опросник толерантности к неопределенности (Т.В. Корнилова), методика «Локус контроля» (модификация Е. Ксенофонтовой), опросник СОРЕ (Ч. Карвер, М. Шейер, Д. Вентрауб), тест жизнестойкости (С. Мадди, перевод и адаптация Д.А. Леонтьева, Е.И. Рассказова), опросник общей компетентности (А. Штепа), шкала переживания времени (А. Кроник, Е.И. Головаха), для оценки особенностей ценностной регуляции: «профиль личности» (методика Шварца для изучения ценностей личности), тест-опросник личностной зрелости (Ю.З. Гильбух).

Выборку испытуемых составляли военнослужащие НГУ, которые были разделены на три группы по уровню травматичности боевого опыта, с помощью авторской методики «Оценки травматичности боевого опыта», что позволяет выделять ситуации: которые способствуют травматизации; которые обеспечивают устойчивость к травматическому опыту [6].

С целью определения у военнослужащих типов протекания ПТСР при различных уровнях травматизации боевым опытом нами проведена процедура кластерного анализа. Показатели выделенных типов сравнивались с помощью t-критерия Стьюдента-Фишера.

Проведенный кластерный анализ показал, что каждому уровню травматичности боевого опыта соответствуют два уровня травматизации личности военнослужащих — с более низким (тип 1.1, 2.1, 3.1) и более высоким (тип 1.2, 2.2, 3.2) показателем ПТСР, которые условно были отмечены, как нисходящие и восходящие. Построение графика зависимости между показателем ПТСР и уровнем травматичности боевого опыта показала, что эта зависимость не есть линейной. Исследование показало, что высокие показатели ПТСР диагностируются при среднем уровне травматичности боевого опыта. График «соотнесение показателя ПТСР с уровнем травматичности боевого опыта» построен на основе миссисипской шкалы оказался более рельефным, чем построенный на основе методики И.А. Котенева (рис. 1-2).

Рисунок 1 ‒ Соотнесение показателей психотравматичности боевого опыта и ПТСР по Миссисипской шкале

Рисунок 2 – Соотнесение показателей психотравматичности боевого опыта и ПТСР по И.А. Котеневу

Все нисходящие типы (тип 1.1, 2.1, 3.1) травматизации отличаются от восходящих следующими показателями (тип 1.2, 2.2, 3.2):

— более высокими показателями интернальности (большими показателями «Общая интернальность», «Интернальность в сфере достижений», «Интернальность в сфере профессиональной деятельности», «Интернальность в сфере межличностного общения», «Интернальность в сфере семейных отношений», «Готовность к деятельности по преодолению трудностей», «Готовность к самостоятельному планированию», и меньшими показателями «Склонностью к самообвинению» и «Отрицанием активности»);

— меньшей склонностью использовать непродуктивные копинги («Мнимое избежание проблем», «Возражения», «Поведенческая избежание проблемы», «Использование успокаительных») и большей склонностью к использованию такого копинга, как «Планирование»;

— в большей жизнестойкостью (значительно большие показатели «Вовлеченности», «Контроля», «Жизнестойкости»);

— более высокой способностью к самоуправлению, особенно тех аспектов, которые связаны с постановкой и достижением цели, сближает эти показатели с показателями волевой саморегуляции (значительно большие показатели «Целеполагание», «Критерий качества», «Прием решения», «Самоконтроль» , «Коррекция», «Общая способность к самоуправлению»);

— более высокими показателями воли (все шкалы методики М.С. Гуткина, Г.Ф. Михальченко);

— и более высокой личностной зрелостью (значительно более высокие показатели «Мотивация достижений», «Отношение к своему Я», «Чувство гражданского долга» и «Уровень личностной зрелости»);

— значительно меньше напряженность (фактор «Q4» методики Кеттелла);

— значительно больше «Интолерантность»;

— большей компетентностью (значительно более высокие показатели «Автономности», «Самоценности», «Самоменеджмент», «Индивидуальности», «Умение убеждать», «Эффективное общение», «Уровень общей компетентности»).

Таким образом, представители нисходящих типов в отличие от восходящих воспринимают себя более причастными к жизни общества, осознают смысл своей жизни, считают возможным его контролировать, уверены в себе, в своих возможностях, довольны своими способностями, знаниями, умениями, навыками, уверены в своей значимости и в своем воздействии на окружающих; стремятся к определенности; волевые.

Однако, указанные разногласия, как видно из приведенных данных, больше касается приобретенных (вследствие жизненного опыта и профессиональной и психологической подготовки) способов саморегуляции и практически не охватывают базисных черт личности и ценностной сферы (особенностей социализации в широком социуме). Так, меньше разногласий между восходящим и нисходящими типами травматизации установлено по таким методикам, как 16-факторный личностный опросник Р.Б. Кеттелла и «Профиль личности» (методики Ш. Шварца).

Кроме того, увеличение показателя травматичности боевого опыта по-разному отражается на психометрических показателях восходящих и нисходящих типов.

Разногласия двух групп типов больше касается приобретенных (вследствие жизненного опыта и профессиональной и психологической подготовки) способов саморегуляции, взаимодействия с окружающим миром и, практически не охватывают базисных черт личности и ценностной сферы (особенностей социализации в широком социуме).

У нисходящих типов травматизации боевым опытом с увеличением уровня травматичности боевого опыта и, соответственно, с увеличением нагрузки на сложившиеся профессионально-важные качества увеличивается идентификация со своей профессиональной группой. Так, при достаточном уровне подготовки и отсутствия существенного опыта участия в боевых действиях военный коллектив воспринимается как место самореализации, достижения определенного статуса, как «фон» для собственного проявления. При среднем уровне травматичности боевого опыта — как источник необходимого для выживания опыта, как ресурс немедленной помощи. При высоком уровне травматичности боевого опыта происходит идентификация с миссией профессии военнослужащего (подчеркивание через принадлежность группе военнослужащих своего особого статуса в общем социуме страны), приобретенный в боевых действиях профессиональный опыт оценивается как значительный, становится основанием для возвышения над окружающими, для формирования патронажной установки по ним.

У восходящих типов с увеличением уровня травматичности боевого опыта увеличивается нагрузка на собственные ресурсы. Так, вследствие недостаточной профессиональной идентичности и сформированности профессионально важных качеств, перспектива участия в боевых действиях актуализирует воспоминания о психотравмирующей ситуации, увеличивается тревожность и неуверенности в себе (происходит актуализация, поиск собственного опыта, что может пригодиться). Страх не соответствовать ожиданиям сослуживцев снижает возможность использования помощи своей профессиональной группы и принятие ее опыта, при среднем уровне травматичности боевого опыта приводит к приспособлению собственного «гражданского» опыта для преодоления эмоционально подобных ситуаций, формирование собственного стиля действия в психотравмирующей ситуации (который довольно часто является на первых порах низкоэффективных и энергозатратным). При высоком уровне травматичности боевым опытом происходит сокращение всей активности, не связанной с выживанием; профессиональные навыки продолжают формироваться за счет общей компетентности, а стремление получить доступ к «ресурсов» профессиональной группы, заслужить ее одобрительное отношение толкает к отчаянным, смелых поступков.

Выводы. Следовательно, указанные механизмы сдерживают развитие посттравматической симптоматики, необходимо отметить, что такие выделенные феномены, как низкая «проницательность» группы для представителя другой группы, низкая «проницательность» для чужого опыта, высокий индивидуализм, сужение границ самореализации, истощение могут затруднять психотерапевтический процесс.

Именно неблагоприятная социальная ситуация является более важным фактором формирования признаков ПТСР, чем само событие травмы, хотя последняя бесспорно и остается исходной точкой развития ПТСР. Можно предположить, что именно неблагоприятная социальная ситуация основанием для формирования «порочного круга» по аналогии депрессии, который не позволяет «выйти» из ситуации переживания травмы.

Ссылки:

1. Александровский, Ю.А. Психоневрологические расстройства при аварии на Чернобыльской АЭС / Ю.А. Александровский // Медицинские аспекты аварии на Чернобыльской АЭС. – К. : Здоровье, 1988. – С.171 – 177.
2. Барко, В.І. Психологія управління персоналом органів внутрішніх справ (проактивний підхід): [монографія] / Вадим Іванович Барко. – К. : Ні-ка-Центр, 2003. – 448 с.
3. Кадыров, Р.В. Влияние боевых действий на личностные особенности профессиональных военнослужащих (на примере офицеров морской пехоты): автор. дис. … канд. психол. наук / Р.В. Кадыров. – М. : МГУ, 2005. – 22 с.
4. Колесніченко, О.С. Методика «Оцінки травматичності бойового досвіду» у військовослужбовців-учасників бойових дій [Текст] / О.С. Колесніченко, Я.В. Мацегора // Збірник тез VІІI науково-практичній конференції «Наукове забезпечення службово-бойової діяльності Національної гвардії України» (Харків, 30 березня 2017 р.). – Х. : НА НГУ, 2017. – С.89-90.
5. Корольчук, М.С. Соціально-психологічне забезпечення діяльності в звичайних та екстремальних умовах: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів / М.С. Королючук, В.М. Крайнюк. – К. : Ніка-центр, 2006. – 580 с.
6. Колесніченко О.С. Методика «Оцінка травматичності бойового досвіду» у військовослужбовців-учасників бойових дій / О.С. Колесніченко // Власть и общество (история, теория, практика). – Тбилиси : Ассоциация открытой дипломатии, 2017. – № 1 (41). – C. 145-160.
7. Котенев, И.О. Психологические реакции работников милиции в чрезвычайных обстоятельствах и постстрессовые состояния: предупреждение и психологическая коррекция [Текст] / И.О. Котенев // Психопедагогика в правоохранительных органах: научно-практ. журнал. – Омск : ОЮИ МВД РФ, 1996. – № 1(3). – С. 76-84.
8. Лесков, В.О. Соціально-психологічна реабілітація військовослужбовців із районів військових конфліктів [Текст] : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. психол. наук: спец. 19.00.09 «Психологія діяльності в особливих умовах» / В.О Лесков. – Хмельницький, 2008. – 22 с.
9. Медведев, В.И. Психологические реакции человека в экстремальных условиях / В.И. Медведєв // Экологическая физиология человека. Адаптация человека к экстремальным условиям среды. – М. : Наука, 1979. – С.625 – 672.
10. Миронець, С.М. Структура професійно важливих якостей рятувальників МНС України // Зб. наук. праць Ін-ту психології ім.Г.С.Костюка АПН України. – К., 2003. – Т.V, ч.2. – С.151.
11. Озерський, І.В. Нейтралізація посттравматичного стресового розладу демобілізованих бійців АТО [Текст] / І.В. Озерський // Особистість у кризових умовах та критичних ситуаціях життя : збірник наукових праць. – Суми : Вид-во СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2016. – С. 367-371.
12. Перелигіна, Л.А. Структурні показники психологічного здоров’я особистості / Л.А. Перелигіна, О.О. Назаров, Ю.О. Приходько, Н.О. Світлична // Збірник наукових праць «Проблеми екстремальної та кризової психології». – Харків, 2011. – Вип.10. – С. 79-86.
13. Посттравматичні стресові розлади: діагностика, лікування, реабілітація [Текст] : методичні рекомендації / П.В. Волошин, Л.Ф. Шестопалова, В.С. Підкоритов та ін. – Харків, 2002. – 47 с.
14. Потапчук, Є.М. Самоконтроль особистості в екстремальних та кризових ситуаціях як важлива умова самозбереження / Є.М. Потапчук, Н.Д. Потапчук // Проблеми екстремальної та кризової психології. – 2015. – Вип. 17. – С. 231-240.
15. Приходько, І. І. Психологічна безпека персоналу екстремальних видів діяльності (на прикладі військовослужбовців внутрішніх військ МВС України) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра психол. наук : спец. 19.00.09 «Психологія діяльності в особливих умовах»/ І.І. Приходько. – Х. : 2014. – 43 с.
16. Психологія екстремальної діяльності [Текст] : навч. посіб. / І.  І. Приходько, О. С. Колесніченко, Я.В. Мацегора та ін. / Під заг. ред. проф. І. І. Приходька. – Х. : НА НГУ, 2015. – 408 с.