СЕМІОСФЕРА ПЕРЕКЛАДАЧА ТА ІНДИВІДУАЛЬНО — ПЕРЕКЛАДАЦЬКИЙ КОД (НА МАТЕРІАЛІ ПОРВНЯЛЬНОГО АНАЛІЗУ УКРАЇНСЬКИХ ПЕРЕКЛАДІВ ДРАМ В. ШЕКСПІРА)

Архив в PDF формате
Дата публикации статьи в журнале:
Название журнала: Восточно Европейский Научный Журнал, Выпуск: , Том: , Страницы в выпуске: -
Автор: Лебедева Ганна Вікторівна аспірантка 3 року навчання Інститут філології КНУ ім. Т. Шевченко
, ,
Анотация: Анотація: Статтю присвячено дослідженню індивідуального перекладацького коду як однієї зі структурних складових семіосфери перекладача. Поняття «коду» та «семіосфери» було запозичено з понятійного апарату науки семіотики, яка вбачається дієвим інструментом аналізу драми – жанру, що містить одразу два коди – літературний та сценічний. Індивідуально-перекладацький код розкривається через сукупність методів використаних перекладачем задля відтворення тих чи інших особливостей мовних одиниць оригіналу цільовою мовою. Припускається, що характер перекладацьких кодів та вибір перекладачем конкретних методів перекладу зумовлені перекладацькою домінантою, орієнтованістю перекладача на певний тип читача в перекладі, подвійною природою драми як жанру, особливостями перекладу як живого діалогу перекладача і автора. Водночас, процес перекладу розглядається як продукт взаємодії індивідуальної семіосфери автора та індивідуальної семіосфери перекладача за якої відбувається дешифрування оригінальних кодів автора та їх повний або частковий перехід у статус індивідуально - перекладацьких.
Ключевые слова: Ключові слова: переклад, семіосфера, індивідуально-перекладацький код, домінанта перекладача, дешифрування.  
Данные для цитирования: Лебедева Ганна Вікторівна аспірантка 3 року навчання Інститут філології КНУ ім. Т. Шевченко, . СЕМІОСФЕРА ПЕРЕКЛАДАЧА ТА ІНДИВІДУАЛЬНО — ПЕРЕКЛАДАЦЬКИЙ КОД (НА МАТЕРІАЛІ ПОРВНЯЛЬНОГО АНАЛІЗУ УКРАЇНСЬКИХ ПЕРЕКЛАДІВ ДРАМ В. ШЕКСПІРА). Восточно Европейский Научный Журнал. Филологические науки. ; ():-.



Список литературы: Список літератури: 1. Барт Р. Вибрані роботи: Семіотика: Поетика./ пер. з фр., сост., заг.ред. і вступ. ст. Г. К. Косікова. – Москва.: Прогрес, 1989. – 616 с. 2. Виноградов В. Переклад. Загальні та лексичні питання. – Київ.: КДУ, 2006. – 240 с. 3. Іваницька М. Місце особистості перекладача в українсько-німецьких літературних взаєминах.// Наукові записки Національного університету «Острозька Академія». – Острог.: Філологія, 2012. – 86 с. 4. Квітка К. На роковини смерті Лесі Українки: Спогади про Лесю Українку. – Київ.: Дніпро, 1971. – 246 с. 5. Коломієць Л. Втілення романтичної моделі перекладу в перекладацькій школі Пантелеймона Куліша// Вісник Сумського державного університету. – Суми.: Бібліограф, 2006. – 132 – 140 с. 6. Коломієць Л. Діалог титанів: «Трагедія Макбета» Вільяма Шекспіра в українському перекладі Т. Осьмачки//Українська мова й література в навчальних закладах. – Київ.: Дивослово, 1999. – 10 с. 7. Коломієць Л. Мовно-стильові виміри творчого методу перекладача на матеріалі українських перекладів Шекспірових перекладів//Мовні і концептуальні картини світу. – Київ.: Логос, 2000. – 202 с. 8. Коломієць Л. Українські перекладачі «Гамлета» В. Шекспіра: П. Куліш, Ю. Клен, Л. Гребінка, М. Рудницький, І. Костецький, Г. Кочур, Ю. Андрухович// Ренесансні студії. – Запоріжжя.: Видавець, 1997. – 20 с. 9. Колядич Ю. Мовна особистість перекладача: генеза та еволюція // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету. – Вінниця.: Філолог, 2014. – 8 с. 10. Ланчіков В. Історична стилізація в синхронічному художньому перекладі// Вісник МДЛУ. – Москва.: Переклад, 2002. – 10 с. 11. Лотман Ю. Семіосфера. Посеред світів думок./ пер. з рос., В. Болеславський. – Санкт-Петербург.: Мистецтво – СПБ, 2000. – 704 с. 12. Мазур О. Дослідження творчої особистості перекладача у світлі теорії контекстів // Науковий вісник Волинського національного університету ім. Лесі Українки. – Володимир-Волинський.: Смолоскип, 2011. – 8 с. 13. Попович А. Проблеми художнього перекладу. – Москва.: Вища школа, 1980. – 199 с. 14. Райс К. Класифікація текстів та методи перекладу// Питання теорії перекладу в зарубіжній лінгвістиці. – Київ.: Либідь, 2002. – 20 с. 15. Скрябіна В. Персуазивний портрет перекладача// Науковий вісник кафедри ЮНЕСКО Київського національного лінгвістичного університету. Філологія, педагогіка, психологія. – Київ.: КНЛУ, 2014. – 7 с. 16. Тороп П. Тотальний переклад. – Тарту.: Науковий пошук, 1995. – 256 с. 17. Хохел Б. Час і простір в перекладі. Поетика перекладу. – Москва.: Водограй, 1988. – 20 с. 18. Шекспір В. Макбет./пер. Б. Тена. – Київ.: Дніпро, 1986. – 696 с. 19. Шекспір В. Макбет. Трагедія на 5 дій. /пер. Ю. Корецького., pед. і післямова А. Гозенпуда. – Київ.: Мистецтво, 1940. – 165 с. 20. Nida, Eugene. 2003. Toward a Science of Translating: With Special Reference to Principles and Procedures Involved in Bible Translating. Leiden: Boston University Press. 21. Mounin, Georges. 1976. Linguistique et traduction. Bruxelles: Dessart et Mardaga. 22. Robinson David. 1991. The Translator’s Turn. London: The Johns Hopkins University Press. 23. Shakespeare, William. 1968. The Tragedy of Macbeth. Harmondsworth: Penguin Books.