КОМОРБІДНІ СТАНИ У ПАЦІЄНТІВ ПОХИЛОГО ВІКУ З ГОСТРОЮ КИШКОВОЮ ІНФЕКЦІЄЮ СПРИЧИНЕНОЮ ПРЕДСТАВНИКАМИ УМОВНО-ПАТОГЕННИМИ ФЛОРИ ТА ЇХ РОЛЬ У ПРОГНОЗУВАННІ ЕТІОЛОГІЇ ЗАХВОРЮВАННЯ (49-54)

Архив в PDF формате
Дата публикации статьи в журнале: 2020/06/11
Название журнала: Восточно Европейский Научный Журнал, Выпуск: 57, Том: 2, Страницы в выпуске: 49-54
Автор: Мороз Лариса Василівна
Вінниця, Україна , Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова, доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри інфекційних хвороб з курсом епідеміології
Автор: Шостацька Марія Олексан
Вінниця, Україна , Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова, аспірантка кафедри інфекційних хвороб з курсом епідеміології
Анотация: Обстежено 46 пацієнтів похилого віку з гострою кишковою інфекцією спричиненою умовно-патогенними мікроорганізмами. До першої групи включено 26 (56,52 %) обстежених з гострою кишковою інфекцією обумовленою ентеропатогенними кишковими паличками, до другої – 6 (13,04 %) з гострою кишковою інфекцією спричиненою представниками родини Pseudomonadacea, до третьої – 14 (30,44 %) пацієнтів з Staphylococcus aureus-асоційованим запальним процесом. Обтяжений коморбідний фон спостерігали у 42 (91,30 %). Вищий ризик гострої кишкової інфекції спричиненою представниками родини Pseudomonadacea зафіксовано за наявності транзиторних порушень мозкового кровообігу та інфаркту міокарда. Вищі шанси гострої кишкової інфекції обумовленої представниками родини Enterobacteriacea доведено за наявності серцевої недостатності, ураження периферичних судин та цукрового діабету без ураження кінцівок. Факторами формування Staphylococcus aureus-асоційованої гострою кишковою інфекцією є гостре порушення мозкового кровообігу з мінімальними явищами, наявність деменції, бронхіальної астми, хронічних неспецифічних захворювань легень, виразкової хвороби шлунку і/чи дванадцятипалої кишки та цирозу печінки без портальної гіпертензії. Отже, доведено можливість прогнозування етіологічного фактору гострої кишкової інфекції на основі наявних коморбідних станів.
Ключевые слова: мікробіота кишківника   похилий вік   коморбідність   гостра кишкова інфекція   умовно-патогенна флора  
Данные для цитирования: Мороз Лариса Василівна , Шостацька Марія Олексан, . КОМОРБІДНІ СТАНИ У ПАЦІЄНТІВ ПОХИЛОГО ВІКУ З ГОСТРОЮ КИШКОВОЮ ІНФЕКЦІЄЮ СПРИЧИНЕНОЮ ПРЕДСТАВНИКАМИ УМОВНО-ПАТОГЕННИМИ ФЛОРИ ТА ЇХ РОЛЬ У ПРОГНОЗУВАННІ ЕТІОЛОГІЇ ЗАХВОРЮВАННЯ (49-54). Восточно Европейский Научный Журнал. Медицинские науки. 2020/06/11; 57(2):49-54.

Список литературы: 1. Егшатян Л.В., Ткачева О.Н., Кафарская Л.И., Шкопоров А.Н., Тяхт А.В. Изменения кишечной микрофлоры, ассоциированные с возрастом и образом жизни // Ожирение и метаболизм. 2015. №12(2). С.3-9 [Egshatyan LV, Tkacheva ON, Kafarskaya LI, Shkoporov AN, Tyaht AV Izmeneniya kishechnoj mikroflory, associirovannye s vozrastom i obrazom zhizni. Ozhirenie i metabolizm. 2015;12(2):3-9. (in Russ).] DOI: 10.14341/OMET201523-9 2. Килимнюк Л.О. Прогнозування порушення зрощення переломів на основі аналізу факторів ризику детермінованих особливостями пацієнта // Український науково-медичний молодіжний журнал. 2017. № 3 (102). С. 15-19. [Kylymniuk L.O. Predicting fracture fracture failure based on an analysis of risk factors determined by patient characteristics. Ukrainian scientific medical youth journal. 2017;3(102):15-19 (in Ukr).] 3. Моложавая О.С., Ивахнюк Т.В., Макаренко А.Н. Влияние физиологического старения организма на микрофлору желудочнокишечного тракта // Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник української медичної стоматологічної академії. 2016. №1 (53). С.304-313 [Molozhavaya O.S., Ivahnyuk T.V., Makarenko A.N. Vliyanie fiziologicheskogo stareniya organizma na mikrofloru zheludochno-kishechnogo trakta // Aktual'nі problemi suchasnoї medicini: Vіsnik ukraїns'koї medichnoї stomatologіchnoї akademії. 2016;1(53):304-313 (In Russ).] https://cyberleninka.ru/article/n/vliyaniefiziologicheskogo-stareniya-organizma-na-mikrofloruzheludochno-kishechnogo-trakta 4. Durack J, Lynch SV. The gut microbiome: Relationships with disease and opportunities for therapy. J. Exp. Med. 2019:1-21. http://doi.org/10.1084/jem.20180448 5. Mandal S, Van Treuren W, White RA, et al. Analysis of composition of microbiomes: a novel method for studying microbial composition. Microbial ecology in health and disease. 2015;26:27663. doi:10.3402/mehd.v26.27663. 6. Obata Y, Pachnis V. The Effect of Microbiota and the Immune System on the Development and Organization of the Enteric Nervous System. Gastroenterology. 2016;151(5):836-844. 7. Shondelmyer K, Knight R, Sanivarapu A, et al. Ancient Thali Diet: Gut Microbiota, Immunity, and Health. The Yale journal of biology and medicine. 2018;91(2):177-184. 8. Simon AK, Hollander GA, McMichael A. Evolution of the immune system in humans from infancy to old age. Proc. Biol. Sci. 2015;282:20143085. https://doi .org/10.1098/rspb.2014.3085 9. Ticinesi A, Milani C, Lauretani F, et al. Gut microbiota composition is associated with polypharmacy in elderly hospitalized patients. Sci. Rep. 2017;7:11102. https://doi.org/10.1038/s41598-017- 10734-y 10. Yoo BB, Mazmanian SK. The Enteric Network: Interactions between the Immune and Nervous Systems of the Gut. Immunity. 2017;46(6):910-926.