МІСЦЕ ДІУРЕТИКІВ В КОМПЛЕКСНОМУ ЛІКУВАННІ АРТЕРІАЛЬНОЇ ГІПЕРТЕНЗІЇ У ХВОРИХ НА ЦУКРОВИЙ ДІАБЕТ (53-59)

Архив в PDF формате
Дата публикации статьи в журнале: 2020/10/12
Название журнала: Восточно Европейский Научный Журнал, Выпуск: 61, Том: 2, Страницы в выпуске: 53-59
Автор: Біловол О. М.
, Національна академія медичних наук України, Харківський національний медичний університет Міністерства охорони здоров'я України, Доктор медичних наук, професор, академік
Автор: Князькова І. І.
, Харківський національний медичний університет Міністерства охорони здоров'я України, Доктор медичних наук, професор
Автор: Дунаєва І. П.
, Харківський національний медичний університет Міністерства охорони здоров'я України, Кандидат медичних наук, доцент
Анотация: На даний час викликає інтерес група тіазидоподібних або нетіазидних діуретиків, до якої належать препарати, структурно схожі з тіазидними діуретиками, але істотно відрізняються від них своїми властивостями. Вони мають помірну діуретичну активність, але з вираженою антигіпертензивною властивістю, пов'язаною з прямою судинорозширювальною дією. Представником цієї групи лікарських засобів є ксипамід. Отже було проведено дослідження щодо вивчення впливу ксипаміду у хворих на цукровий діабет 1 та 2 типів на рівень артеріального тиску, вуглеводний і ліпідний обміни, показники функції нирок і стан системи згортання крові. В результаті встановлено позитивний вплив нетіазидного діуретика на рівень показники артеріального тиску у хворих на цукровий діабет обох типів із супутньою артеріальною гіпертензією, відсутність побічної дії, зручність прийому. Отримані дані дозволяють широко використовувати даний препарат.
Ключевые слова: цукровий діабет   артеріальна гіпертензія   ксипамід  
Данные для цитирования: Біловол О. М. , Князькова І. І. , Дунаєва І. П. . МІСЦЕ ДІУРЕТИКІВ В КОМПЛЕКСНОМУ ЛІКУВАННІ АРТЕРІАЛЬНОЇ ГІПЕРТЕНЗІЇ У ХВОРИХ НА ЦУКРОВИЙ ДІАБЕТ (53-59). Восточно Европейский Научный Журнал. Медицинские науки. 2020/10/12; 61(2):53-59.

Список литературы: 1. Bassand J.P., Accetta G., Mahmeed W. A. et al. Risk factors for death, stroke, and bleeding in 28,628 patients from the GARFIELD-AF registry: Rationale for comprehensive management of atrial fibrillation. PLoS One. 2018. Vol. 13 (1). P. 191-195. DOI: 10.1371/journal.pone.0191592. 2. American Diabetes Association: Clinical practice recommendations 2019. Diabetes Care. 2019. Vol. 29 (1). P. 1-85. 3. Молотягін Д. Г. Ефективність застосування різних схем лікування у хворих на ішемічну хворобу серця та артеріальну гіпертензію на тлі цукрового діабету 2 типу. Український журнал медицини, біології та спорту. 2020. Том 5, № 3 (25). С. 208-214. DOI: 10.26693/jmbs05.03.208 4. Williams B, Mancia G, Spiering W et al. 2018 ESC/ESH Guidelines for the management of arterial hypertension: The Task Force for the management of arterial hypertension of the European Society of Cardiology and the European Society of Hypertension: The Task Force for the management of arterial hypertension of the European Society of Cardiology and the European Society of Hypertension. J. Hypertens. 2018. Vol. 36 (10). P. 1953- 2041. https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehy339. 5. Whelton P.K., Carey R.M., Aronow W.S. et al. 2017 ACC/AHA/AAPA/ABC/ACPM/AGS/APhA/ASH/AS PC/NMA/PCNA guideline for the prevention, detection, evaluation, and management of high blood pressure in adults: a report of the American College of Cardiology/American Heart Association Task Force on Clinical Practice Guidelines. J. Am. Coll. Cardiol. 2018. Vol. 71. P. e127-248. DOI: 10.1161/HYP.0000000000000065. 6. Donna K. A., Roger S. B., Michelle A. A. et al. Рекомендації – 2019 Американського коледжу кардіології (АСС)/Американської асоціації серця (АНА) з первинної профілактики серцево-судинних захворювань. Артеріальна гіпертензія. 2019.№ 2 (64). С. 42-51 DOI: 10.22141/2224- 1485.2.64.2019.168753 7. Чазова И. Е., Жернакова Ю. В. Клинические рекомендации. Диагностика и лечение артериальной гипертонии. Системные гипертензии. 2019. № 16 (1). С. 6-31. DOI: 10.26442/2075082X.2019.1.190179 8. Lip G. Y. H., Coca A., Kahan T. et al. Hypertension and cardiac arrhythmias: executive summary of a consensus document from the European Heart Rhythm Association (EHRA) and ESC Council on Hypertension, endorsed by the Heart Rhythm Society (HRS), AsiaPacific Heart Rhythm Society (APHRS), and Sociedad Latinoamericana de Estimulacion Cardiaca y Electrofisiologia (SOLEACE). Eur Heart J Cardiovasc Pharmacother. 2017. Vol. 3. P. 235-250. DOI: 10.1093/ehjcvp/pvx019. 9. Grant P. Cosentino F. The 2019 ESC Guidelines on diabetes, pre-diabetes, and cardiovascular diseases developed in collaboration with the EASD: New features and the ‘Ten Commandments’ of the 2019 Guidelines are discussed by Professor Peter J. Grant and Professor Francesco Cosentino, the Task Force chairmen. Eur Heart J. . 2019. Vol. 40 (39). P. 3215-3217. DOI: 10.1093/eurheartj/ehz687. 10. Unger T., Borghi C., Charchar F., Nadia A. et al. 2020 International Society of Hypertension Global Hypertension Practice Guidelines. Hypertension. 2020. Vol. 75. P. 1334-1357. https://doi.org/10.1161 11. Клиническая фармакология по Гудману и Гилману. Под общей редакцией А. Г. Гилмана, редакторы Дж. Хардман и Л. Лимберд. Пер. с англ.- М., Практика, 2006. 1648 с. 12. Fedak D., Kuźniewski M., Fugiel A. et al. Kontsentratsiya seromumodulinu z korelyuyuchym klitkovym filʹtratsiyeyu u khvorykh z khronichnym zakhvoryuvannyam Polʹsʹka arkhiv vnutrishnʹoyi medytsyny. 2016. № 126 (12). P. 15-22. 13. Leiherer A., Muendlein A., Saely C. H. et al. The value of uromodulin as a newserum marker to predict decline in renal function. Journal of Hypertension. 2018. №36 (1). P. 110-118. doi: 10.1097/HJH.0000000000001527. 14. Дудар І. О. Петльові діуретики в лікуванні набрякового синдромую Ліки України. 2018. № 7 (223). С. 30-33. DOI: https://doi.org/10.37987/1997- 9894.2018.7(223).199774 15. Gottesman R. F., Albert M. S., Alonso A. et al. Associations between midlife vascular risk factors and 25-year incident dementia in the Atherosclerosis Risk in Communities (ARIC) cohort. JAMA Neurol. 2017. Vol. 74. P. 1246-1254. DOI: 10.1001/jamaneurol.2017.1658. 16. Rovio S. P., Pahkala K., Nevalainen J. et al. Cardiovascular risk factors from childhood and midlife cognitive performance: the Young Finns study. J Am Coll Cardiol. 2017. Vol. 69. P. 2279-2289. DOI: 10.1016/j.jacc.2017.02.060. 17. Matsushita K. et al. Kidney measures beyond traditional risk factors for cardiovascular prediction: A collaborative meta-analysis. The lancet. Diabetes & endocrinology. 2015. Vol. 3 (7). P. 514. DOI: 10.1016/S2213-8587(15)00040-6. 18. Thomopoulos C, Parati G, Zanchetti A. Effects of blood-pressurelowering treatment on outcome incidence in hypertension: 10 – Should blood pressure management differ in hypertensive patients with and without diabetes mellitus? Overview and meta-analyses of randomized trials. J Hypertens 2017. Vol. 35. P. 922-944. (http://www.ropniz.ru). 19. Ткачова О. В., Кравченко І. В., Семенов А. М. Дослідження асортименту, доступності та споживання діуретичних засобів в Україні. Клінічна фармація. 2018. № 4. С. 58-64. DOI: 10.24959/cphj.18.1480 20. Нормативно-директивні документи МОЗ України – каталог лікарських засобів. URL.: http://mozdocs.kiev.ua/liki.php (дата звернення: 17.08.2018). 21. Пархоменко А. Н., Коваль Е. А. Современный подход к выбору средств терапии гипертензивного криза и резистентной гипертензии. Здоров’я України. 2017. № 5 (54). С. 31-32. 22. Титов В. Н. Инверсия представлений о биологической роли системы ренин-ангиотензинальдостерон и функции артериального давления как регулятора метаболизма. Евразийский кардиологический журнал. 2016. № 8. С. 51-61. 23. Штриголь С. Ю. Діуретики. Фармацевтична енциклопедія. 2016. URL.: http://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/2549/di uretiki. (дата звернення: 17.08.2018). 24. Kumar U., Wettersten N., Garimella P. S. Cardiorenal Syndrome: Pathophysiology. Cardiol Clin. 2019. Vol. 37 (3). P. 251-65. DOI: 10.1016/j.ccl.2019.04.001.