Архив в PDF формате
Дата публикации статьи в журнале: 2020/03/16
Название журнала: Восточно Европейский Научный Журнал, Выпуск:
54, Том: 3,
Страницы в выпуске: 59-63
Автор: Шаргородська Ірина Василівна
, Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л.Шупика , доктор медичних наук
, Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л.Шупика , доктор медичних наук
Автор: Літус Віктор Іванович
, Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л.Шупика , доктор медичних наук
, Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л.Шупика , доктор медичних наук
Автор: Даниленко Олександр Сергійович
, Київська міська клінічна офтальмологічна лікарня «Центр мікрохірургії ока» ,
, Київська міська клінічна офтальмологічна лікарня «Центр мікрохірургії ока» ,
Анотация: Стаття присвячена проблемі визначення біомеханічних властивостей склери і акомодації у дітей з гіперметропією.
З метою визначення біомеханічних показників склери проводили виміри, отримані з використанням відомого способу і приладу для оцінки ригідності фіброзної оболонки ока in vivo. Проводили розрахунок показника ∆ПЗВ і коефіцієнта ригідності склери (KES). З метою визначення відносної і абсолютної акомодації використовували «акомодотест». Резерви абсолютної акомодації досліджували по методу А. І. Дашевського. Проводили визначення резерву акомодації вдалину та позитивноъ частини відносної акомодації.
Встановлено, що гіперметропічні очі з різною акомодацією мали вірогідно різні розміри.
Гіперметропічні очі, які мали слабкішу акомодацію, відрізнялися більшим розміром в порівнянні з очима, 60 які мали кращу акомодативну здатність (р<0,05). Встановлено, що в умовах штучно підвищеного внутрішньоочного тиску використання способу і приладу для оцінки ригідності склери дозволяло виявити наявність біомеханічних порушень склери очей пацієнтів з гіперметропією і різною акомодативною здатністю в порівнянні з контрольними еметропічними очима. Коефіцієнт ригідності склери на очах, які мали слабкішу акомодацію був вірогідно більший в порівнянні з очима, які мали кращу акомодативну здатність (р<0,05).
Цей факт є свідчення розтягнення капсули очного яблука. Однак збільшення аксіальної довжини ока не відображалося на ступеню гіперметропії. Оскільки розтягнення ока супроводжувалося збільшенням радіусу кривизни передньої поверхні рогівки і послабленням її заломлюючої сили.
Таким чином, результати досліджень свідчать, що функція акомодації пов'язана з анатомо-оптичними і біомеханічними особливостями гіперметропічних очей та корелює з розмірами їх фіброзної капсули та коефіцієнтом ригідності склери.
Ключевые слова:
рогівка
акомодація
біомеханічні властивості
ригідність
коефіцієнт ригідності склери
фіброзна оболонка очного яблука
гіперметропія
гіперметропія
Данные для цитирования:
Шаргородська Ірина Василівна,
Літус Віктор Іванович ,
Даниленко Олександр Сергійович .
ВИЗНАЧЕННЯ БІОМЕХАНІЧНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ СКЛЕРИ ТА АКОМОДАЦІЇ У ДІТЕЙ З ГІПЕРМЕТРОПІЄЮ (59-63). Восточно Европейский Научный Журнал. Медицинские науки. 2020/03/16;
54(3):59-63.