ОСОБЛИВОСТІ НІМЕЦЬКОЇ І УКРАЇНСЬКОЇ УТИЛІТАРНОЇ ЕТНОГРАФІЇ (19-26)

Архив в PDF формате
Дата публикации статьи в журнале: 2020/03/16
Название журнала: Восточно Европейский Научный Журнал, Выпуск: 54, Том: 1, Страницы в выпуске: 19-26
Автор: Дяченко А.В.
, ,
Анотация: У статті висвітлено сутність поняття етнографія. Відмічено, що окреме місце в історії німецького народознавства займає визначення етнографії, як науки про «душу народу». Визначено, що першим напрямком в етнографії, який отримав широке поширення в німецькомовних країнах, став еволюціонізм. Зроблено аналіз німецької утилітарної етнографії кінця ХІХ – початку ХХІ ст. Виділено основні етапи становлення української етнографії. Зазначено, що українська етнографія почала розвиватися і сформувалася, як наука, протягом ХІХ-го століття (П.Куліш, Т.Шевченка, І.Котляревський, М. Вовчко, М. Гоголь, кн. Цертелев, М. Максимович, П. Чубинський, а потім І. Франка, В. Гнатюка, Ф. Колесса). Виділено 90-ті роки XIX ст. першою хвилею науково-просвітницького руху в Україні, а етнографія в цей період, як важлива частина українознавчого циклу дисциплін, стала невід’ємною складовою культурного відродження української нації. Виявлено, що великим проривом у дослідженні української етнографії, визначенні її місця в системі гуманітарних наук, предмета й завдань стала поява досліджень Ф. Вовка (уперше розділив етнографію і фольклористику на дві окремі науки). Здійснено аналіз української утилітарної етнографії кінця ХІХ – початку ХХІ ст.
Ключевые слова: етнографія   утилітарна етнографія   народ   культура   нація   раса   еволюціонізм   еволюціонізм   диффузіонізм   побут  
Данные для цитирования: Дяченко А.В. , . ОСОБЛИВОСТІ НІМЕЦЬКОЇ І УКРАЇНСЬКОЇ УТИЛІТАРНОЇ ЕТНОГРАФІЇ (19-26). Восточно Европейский Научный Журнал. Педагогические науки. 2020/03/16; 54(1):19-26.

Список литературы: 1. Борисенко В. К. Нариси з історії української етнології 1920–1930-х років. Київ, 2002. 2. Воропай О. Етнографія – наука про націю. Лондон, 1963. – 24 с. 3. Гілевич І. Українська етнографічна наука у першому повоєнному десятилітті та польові дослідження Полісся // Вісник Львівського університету ім. І. Франка. Серія історична. – 2008. – Вип. 43. 4. Горленко В. Історія української етнографії (XII–XIX ст.). – К., 2005. 5. Горленко В.Ф. Українська радянська етнографія в десятій п’ятирічці (підсумки і перспективи розвитку) // Народна творчість та етнографія (далі – НТЕ). – 1977. – № 1. 6. Дашкевич А.Я. Розвиток етнографічної науки на Україні за 10 років // Червоний шлях. – 1927. – № 12. 7. Етнографія України: Навч. посіб. / За ред. С.А. Макарчука. – Львів, 2004. 8. Кагаров Є. Завдання та методи Етнографії. Київ, 1928. 9. Кирчів Р., Франко О. Становлення і розвиток української етнографії. Етнографія України: Навч. посіб. / За ред. С.А. Макарчука. Вид. 2-ге. Львів, 2004. - С. 26–27. 10. Колессо Ф. Історія української етнографії. – К., 2005. 11. Коцур А. Ідея державності в історичній думці та суспільно-політичному житті України кінця XVIII – початку XX ст. – Чернівці, 2000. 12. Львівський осередок української етнографії в 40-50-х роках ХХ ст.: історіографічний аспект // Гуржіївські історичні читання. – 2013. – Випуск 6. – С.35-38. 13. Могилянский Н.М. Предметъ и задачи этнографии. Живая Старина, XXV, 1916. 14. Павлюк С. Вимогливий науковий перегляд етнологічної теоретичної спадщини радянської епохи // Українська культура: з нових досліджень: Зб. наук. ст. на пошану С. П. Павлюка, з нагоди його 60-ліття. – Львів, 2007. - С.45. 15. Сапеляк О. Етнографічні студії в Науковому товаристві ім. Шевченка (1898–1939 рр.). Львів, 2000. 16. Скрипник Г.А. Етнографічні музеї України. – К., 1989. 17. Скрипник Г.А. Українське етнографічне музейництво (20-ті – 90-ті роки ХХ ст.). – К., 1998. 18. Стельмах Г.Ю. Етнографічні дослідження в Академії наук Української РСР за 40 років Г. Ю. Стельмах // НТЕ. – 1959. – № 4. 19. Стельмах Г.Ю. Розвиток української етнографії за роки Радянської влади // НТЕ. – 1958. – № 2. 20. Сумцов Н. Утилитарная этнография / Н. Сумцов // Харьковские губернские ведомости. – 1897. – № 234. 21. Франко О. Федір Вовк – вчений і громадський діяч. – К., 2000. - С. 118. 22. Шуртц Г. Краткое народоведенье, СПБ, 1895. 23. Dicks B., Soyinka B., Coffey A., Multimodal ethnography / Dicks B., Soyinka B., Coffey A. // Qualitative Research. – 2006. – Vol. 6(1). – P. 77–96. 24. Fischer E., Scheidt W. Anthropolog. Anzeiger IV, 1927. 25. Hörschelmann K., Stenning A., Ethnographies of postsocialist change / K. Hörschelmann, A. Stenning // Progress in Human Geography. – 2008. – No. 32(3) – P. 339–361. 26. Naumann H., Primitive Gemeinschaftskultur, Jena, 1921. 27. Stoll Otto, Die Entwicklung d. Völkerkunde von ihren Anfängen bis in die Neuzeit. Mitt. d. Geogr. Ethnograph. Gesellsch., Zürich, XVIII p. 3, 1918.