Педагогические науки
УДК 377.36:37.091.33:808.5
Hylyarska O. I.
postgraduate student of the Department of Pedagogics
Ivan Franko Zhytomyr State University
Гилярська О. І.
аспірантка кафедри педагогіки
Житомирського державного університету імені Івана Франка
PROFESSIONAL and rhetorical training
of future TEACHERS BASED on THE competence approach IN THE PEDAGOGICAL COLLEGES
Професійно-риторична підготовки
майбутніх педагогів на засадах компетентнісного підходу в педагогiчних коледжах
Summary: The article reveals the essence of professionally oriented rhetorical competence of students as an obligatory component of pedagogical mastery. The topicality of professional and rhetorical training of future teachers on the basis of the competence approach in the process of studying humanitarian disciplines in pedagogical colleges is identified. The contradictions that should be taken into account while forming rhetorical competence of students are examined. The necessity of theoretical development and experimental checking of the model and methods of forming rhetorical competence of students of the pedagogical college in the process of professional training is substantiated.
Key words: a student, competence, rhetorical competence, the competence approach, professional training, the pedagogical college.
Анотація: У статті розкрито сутність професійно орієнтованої риторичної компетентності студентів як обов’язковий компонент педагогічної майстерності. З’ясовано актуальність професійно-риторичної підготовки майбутніх педагогів на засадах компетентнісного підходу в процесі вивчення гуманітарних дисциплін у педагогічних коледжах. Виявлено суперечності, які слід врахувати при формуванні риторичної компетентності студентів. Обґрунтовано необхідність теоретичної розробки та експериментальної перевірки моделі і методики формування риторичної компетентності студентів педагогічного коледжу в процесі професійної підготовки.
Ключові слова: студент, компетентність, риторична компетентність, компетентнісний підхід, професійна підготовка, педагогічний коледж.
Постановка проблеми в загальному вигляді та її зв’язок із важливими науковими чи практичними завданнями. Із розвитком демократичних процесів в українському суспільстві посилюється роль засобів риторики в різних сферах соціального життя. У контексті таких процесів закономірно відбувається відродження загальної і галузевих риторик (судової, політичної, педагогічної тощо). Із огляду на це професійна освіта має більше уваги приділяти формуванню риторичної компетентності майбутніх фахівців, особливо тих, професія яких передбачає вміння говорити публічно. Оскільки педагогічна риторика дає можливість застосовувати оптимальні мовленнєві технології, творчо використовувати їх таким чином, щоб мовлення досягало поставленої мети і було організовано відповідно до завдань педагогічної діяльності, щоб через грамотно організоване спілкування можна було досягти справжнього професійного успіху та самореалізації, тому ця галузь людської культури потребує більшої уваги та досліджень із боку науковців.
Аналіз останніх досліджень і публікацій, у яких започатковано розв’язання даної проблеми. Напрями модернізації професійної підготовки майбутніх педагогів розглядалися в дослідженнях О. Дубасенюк, В. Огневюка, В. Паламарчук, С. Сисоєвої тощо. У працях О. Антонової, О. Березюк, С. Вітвицької, О. Місечко, О. Савченко та інших учених розкрито окремі аспекти оновлення змісту і технологій професійної підготовки майбутніх учителів гуманітарних дисциплін. У дослідженнях І. Зязюна, А. Капської, О. Семеног тощо запропоновано шляхи вдосконалення професійного мовлення вчителів. Н. Волкова, І. Дроздова, С. Мартиненко, С. Скворцова тощо досліджують аспекти комунікативного розвитку майбутніх учителів. Особливості риторичної підготовки майбутніх педагогів відображено в наукових доробках А. Габідулліної, Н. Голуб, О. Горошкіної, С. Карамана, Г. Клочека, Л. Мацько, Г. Сагач тощо. Однак проблема професійно орієнтованого формування риторичної компетентності студентів педагогічного коледжу недостатньо висвітлена в теоретичних працях і практичних розробках дослідників.
Виділення невирішеної раніше частини загальної проблеми. В аспекті актуальності окресленої проблеми цілком слушним є твердження професора Г. Клочека, що про розроблення так званих фахових риторик у нас ще взагалі питання не стоїть, хоч цілком очевидно: кожна педагогічна спеціальність має свої особливості ефективного користування педагогічним – навчальним і виховним – словом [5].
Окремі теоретичні аспекти зазначеної проблеми професійної риторичної підготовки в закладах вищої освіти знайшли відображення в дисертаціях учених, зокрема Г. Сагач «Риторика як наука в системі професійної підготовки вчителя» (1993 р.), А. Первушиної «Формування риторичних умінь у майбутніх соціальних педагогів» (2002 р.), Я. Білоусової «Формування риторичної культури студентів гуманітарних факультетів у навчально-виховному процесі» (2004 р.), Є. Тягнирядно «Формування риторичних умінь у майбутніх правників у процесі професійної підготовки» (2008 р.), Н. Калюжки «Формування риторичних умінь у фаховій підготовці майбутніх учителів початкової школи» (2011 р.), В. Тарасової «Формування риторичної культури майбутніх фахівців дошкільних навчальних закладів» (2012 р.), Л. Ткаченко «Розвиток риторики як навчального предмета професійного спрямування у системі підготовки майбутніх фахівців» (2017 р.) тощо. Науковці визначили теоретико-методологічні та методичні засади формування риторичних умінь і риторичної культури майбутніх фахівців у системі професійно-педагогічної освіти інститутів, університетів. Однак питання формування риторичної компетентності студентів педагогічного коледжу (майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів і вчителів початкової школи) не було предметом спеціального дослідження, відсутні дисертації з цієї проблеми, що визначило її своєчасність.
Мета статті – розглянути професійно орієнтовану риторичну компетентність як обов’язковий компонент педагогічної майстерності. Завдяки володінню такою компетентністю педагог може виявити себе як переконливий мовець і досягти успіху в професійній сфері.
Виклад основного матеріалу дослідження. Закони України «Про освіту», «Про дошкільну освіту», «Про загальну середню освіту», «Про вищу освіту», Державна національна програма «Освіта» («Україна XXI століття»), Національна доктрина розвитку освіти України у XXI столітті, Національна стратегія розвитку освіти в Україні на період до 2021 року, концепція «Нова українська школа», Базовий компонент дошкільної освіти, який є Державним стандартом дошкільної освіти України, визначають стратегічні напрями вітчизняної освіти, орієнтують навчальні заклади на покращення її якості за всіма рівнями, від дошкільної до вищої, що потребує особливої риторичної підготовки педагога до роботи з дітьми дошкільного віку й учнями. Із огляду на сучасні освітні тенденції майбутній педагог має володіти теорією та практикою побудови професійно-педагогічного мовлення на засадах істини, добра та краси, красномовство педагога є умовою успіху його професійної діяльності під час взаємодії з учнями, колегами, різними соціальними інститутами тощо.
Варто зазначити, що вже в програмах для дошкільних закладів передбачено вивчення риторики. Ідеться про такі рекомендовані МОН України документи: комплексна додаткова освітня програма «Дитина в дошкільні роки» (науковий керівник К. Крутій, 2010); комплексна програма розвитку, навчання та виховання дітей дошкільного віку «Соняшник» (автор Л. Калуська, 2014). У програмі «Соняшник» у розділі, присвяченому мовленнєво-комунікативному розвиткові, акцентовано на вивченні елементів риторики: навчання дітей мовних етикетних формул (привітання, прощання, подяка, вибачення, звертання після вибачення, компліменти, прохання, відмова, знайомство, телефонна розмова), вміння виступити з повідомленням перед своїми однолітками, формування здатності висловлювати власне судження чітко, логічно, образно. Більшість дошкільних закладів працюють за програмою «Дитина в дошкільні роки». Новим у програмі є підрозділ «Риторика», віднесений до варіативної частини для дітей молодшого, середнього і старшого дошкільного віку. За цією програмою сучасна риторика об’єднує в єдине ціле різноманітні знання про людину з огляду на теорію комунікації, психології спілкування, лінгвістики, етики, соціології, логіки, семіотики. У центрі риторики як підрозділу програми – особистість, яка прагне ефективно спілкуватися. Для початкової школи МОН України рекомендує програму курсу за вибором «Риторика. 1-4 класи» (автори: В. Науменко, М. Захарійчук, 2009), яка орієнтує на вдосконалення техніки мовлення, розвиток логічного мислення учнів, формування вмінь щоденного ефективного спілкування. У контексті сказаного актуалізується проблема осучаснення професійної підготовки педагога шляхом адаптування її до навчання риторики в дошкільних закладах і початковій школі.
Відповідно до запитів сучасного суспільства й освіти, зростаюча особистість має конструктивно й системно мислити, креативно виражати своє ставлення до світу, бути толерантною до думки іншого, готовою до гармонійної мовленнєвої взаємодії. Одна з умов розв’язання цього завдання – наявність в освітніх працівників риторичної компетентності, що є обов’язковим компонентом педагогічної майстерності. Завдяки володінню такою компетентністю педагог може виявити себе як переконливий мовець і досягти успіху в професійній сфері.
Працівник освітньої галузі, який володіє риторичною компетентністю, здатний не лише ефективно виражати власні думки, але й стимулювати суб’єктів освітнього процесу до критичного мислення, творчого діалогу в процесі педагогічного дискурсу. Риторична компетентність педагога – це інтегроване утворення, що складається з особистісно-ціннісного, когнітивного й поведінкового компонентів, які в сукупності забезпечують досягнення риторично-педагогічних цілей.
Оскільки риторична компетентність педагога має професійне спрямування, вона застосовується насамперед для розв’язання навчально-виховних завдань. Проблема риторичної компетентності педагога актуальна вже тому, що пов’язана з майстерністю педагогічного впливу словом, із дієвістю технології розвивального культуровідповідного навчання та виховання за допомогою ефективного, переконливого мовлення.
Формування риторичної компетентності, яка є важливим компонентом у структурі загального розвитку й професійної підготовки майбутнього педагога, має бути пріоритетним упродовж усього професійно орієнтованого навчання в закладах освіти, а особливо на межі школи і педагогічного коледжу, де вона актуалізується відповідно до вікових особливостей психофізіологічного розвитку студентів і загальнодидактичних принципів наступності й перспективності навчання.
Студенти педагогічних коледжів (згідно з освітньо-професійними програмами підготовки молодших спеціалістів напряму 0101 «Педагогічна освіта» за спеціальністю 5.01010101 «Дошкільна освіта» та спеціальністю 5.01010201 «Початкова освіта») вивчають ряд навчальних дисциплін, які мають потенціал для розвитку професійно орієнтованої риторичної компетентності майбутнього педагога. До них належать педагогіка, методика розвитку мовлення, культура мовлення і практикум з виразного читання, основи педагогічної майстерності, українська мова за професійним спрямуванням та англійська мова (спеціалізація).
Згідно з навчальною програмою на основі знання конкретних типів світогляду студенти педагогічного коледжу повинні вміти формулювати і обґрунтовувати власну світоглядну позицію; здійснювати професійну діяльність відповідно до світоглядних орієнтацій.
Формування професійно-риторичної компетентності в студента педагогічного коледжу актуальне тому, що дає можливість педагогу вплинути словом на дошкільника чи учня та навчає студента володіти комунікативно-професійною технологією розвивального кільтуровідповідного навчання та виховання. Завдяки такому навчально-виховному процесові дошкільник чи учень міг би реалізувати себе в різних комунікативних ситуаціях. Володіння переконливим мовленням має позитивний вплив на особистість і професійно необхідне для педагогів. Серед багатьох компетентностей, якими має оволодіти педагог, особливого значення набуває риторична компетентність, що дасть змогу йому успішно функціонувати в різних сферах соціально-культурного та суспільно-політичного життя. Тому сьогодні постає необхідність підготовки компетентних, креативних, інноваційно зорієнтованих фахівців, які здатні швидко адаптуватися в полікультурному й педагогічному середовищі, знаходити ефективні способи вирішення різноманітних ситуацій, зумовлених їхньою професійною педагогічною діяльністю.
А. Курінна пропонує методичні рекомендації до спецкурсу «Виховання словом: лінгвориторичний аспект педагогічної взаємодії». Мета цього спецкурсу – підвищити комунікативну грамотність та культуру педагога засобами педагогічної риторики в системі професійної педагогіки керівників освіти, фахівців із виховання й додаткової освіти дітей, учителів, методистів [6]. У 2007 році під час наукового семінару «Сучасна педагогічна риторика: теорія, практика, міжпредметні зв’язки» розглядалася роль педагогічної неориторики у формуванні комунікативності сучасного викладача. Крім того, найголовнішими питаннями цього семінару були красномовство викладача, як передумова успіху його діяльності, комунікативні стратегії педагогічного дискурсу. У 2015 році К. Климова провела Всеукраїнську науково-практичну інтернет-конференцію «Актуальні проблеми формування риторичної особистості вчителя в україномовному просторі» на базі Житомирського державного університету імені Івана Франка [4].
Термін «педагогічна риторика» використовується вченими по-різному – у вузькому та широкому значенні (два і більше аспектів). У широкому значенні педагогічна риторика означає науку, мистецтво, практику ефективного педагогічного мовлення, технологію організації культуро-доцільного діалогового спілкування (Л. Горобець) [2], технологію розвивального навчання, педагогічної творчості, інтенсивного шляху розвитку людини (О. Юніна). Крім того, сам термін «риторика» ніколи не мав однозначного визначення, як зазначає А. Капська. Різні його інтерпретації сягають глибокої давнини, де прослідковується два підходи до розуміння риторики як виду красномовства. Із одного боку, Платон, Сократ, Аристотель, Цицерон розвивали концепцію змістовної риторики, де серед головних компонентів була ідея. Із другого боку, школа Квінтіліана розглядала риторику як мистецтво прикрашання мовлення. У розумінні А. Капської, риторика є наукою, а не мистецтвом [3].
Г. Сагач стверджує, що класична риторика в другій половині XX століття оновлюється як наука філософсько-дидактичного спрямування – педагогічна риторика. Її мета – формування культури риторичної особистості педагога, який володіє мистецтвом переконливого мовлення та може навчити цього мистецтва своїх учнів, студентів [10].
Останнім часом зросла зацікавленість науковців проблемою професійної підготовки педагогічних кадрів, її метою і результатом. Сьогодні суспільство потребує педагога, який володіє кількома компетентностями. Вагоме місце належить формуванню риторико-комунікативної компетентності майбутніх педагогів. У науковій статті «Риторична компетентність учнів загальноосвітніх шкіл у контексті комунікативної спрямованості мовної освіти» В. Нищета окреслює змістове наповнення комунікативної компетентності та досліджує співвіднесеність структурних компонентів риторичної й комунікативної компетентностей. До того ж, науковець обґрунтовує необхідність опанування учнями шкільної риторики як обов’язкового систематичного навчального предмету [9].
О. Кучерук у статті «Розвиток риторичної компетентності студентів-філологів у процесі риторичної освіти» стверджує, що основою риторичної й професійної підготовки майбутнього вчителя-словесника є розвиток його риторичної компетентності. Науковець пише, що потреба в розвитку риторичної компетентності майбутніх учителів-словесників є настільки очевидною, що це зумовило введення в навчальний процес ННІ філології та журналістики Житомирського державного університету імені Івана Франка дисципліни «Практикум з педагогічної риторики». Процес формування риторично компетентних педагогів у вищій школі за розробленою ними системою включає кілька пов’язаних етапів, серед них – підготовчий, комунікативний і контрольно-рефлексійний [7]. У статті «Формування компетентності старшокласників у процесі українськомовної освіти» О. Кучерук розглядає проблему формування риторичної особистості старшокласника на засадах компетентнісного підходу. Шляхом аналізу і синтезу науково-методичних ідей науковець визначає лінгводидактичні умови, що впливають на ефективність риторичної підготовки юного мовця. Крім того, О. Кучерук описує модель формування риторичної компетентності старшокласників у процесі навчання української мови, окреслює підходи до мовної освіти, принципи, на основі яких формується риторична компетентність учнівської молоді, приділяє увагу системі методів навчання, завданням риторичного змісту та наводить лінгвометодичну інтерпретацію механізмів реалізації риторичної компетентності старшокласників крізь призму комплексу вмінь продуктивного і рецептивного мовлення [8].
Наталія Янц у статті «Риторична компетентність як складова професійної компетентності соціального педагога» теоретично обґрунтовує доцільність виділення риторичної компетентності як складової професійної компетентності соціального педагога, аналізує різні підходи до визначення сутності та структури риторичної компетентності. Науковець стверджує, що риторичні вміння є професійно необхідними для майбутнього соціального педагога, а риторична освіта сприяє розвитку цілої системи особистісних якостей молодої людини (культури мислення, мовлення, поведінки, спілкування, виконавської майстерності, емоційної культури). На основі аналізу тлумачень поняття «риторична компетентність» різними науковцями у статті з’ясовано, що риторична компетентність майбутнього соціального педагога – це поєднання теоретичної та практичної готовності фахівця до продукування текстів різного типу відповідно до мети і ситуації публічного мовлення, умілого використання риторичних засобів із метою впливу на адресата в процесі мовної комунікації, риторичного й особистісного самовдосконалення [12].
Н. Голуб у науковій праці «Теоретико-методичні засади навчання риторики у вищих педагогічних навчальних закладах» теоретично обґрунтовує важливість риторичної освіти, вибір структури методики, форм і методів навчання риторики студентів педагогічних ВНЗ із метою формування мовно-риторичної особистості сучасного педагога. Науковець стверджує, що одним із завдань риторики української мови є формування світогляду і розвиток мисленнєво-мовленнєвої діяльності. До того ж, вчений зазначає, що риторика в сучасній українській вищій школі є необхідною передумовою підвищення освітнього і культурного рівня студентів, запорукою якісно нової організації суспільних відносин і засобом утвердження пріоритету високої мовної культури в усіх сферах суспільного життя та державотворчої ролі української мови [1].
Л. Горобець у статті «Риторична компетенція вчителя: проблеми дослідження та практика формування» зазначає, що комунікативна компетенція є складовою частиною компетентнісного підходу в змісті освіти та впливає на формування інших видів компетенцій. Науковець стверджує, що найвищим рівнем комунікативної компетенції є риторична компетенція. Риторична компетенція – це здатність осмислено створювати, вимовляти та рефлексувати авторсько-адресний текст мовного жанру відповідно до мети та ситуації публічного мовлення [2].
Педагогічна риторика як процес професійного мовлення означає застосування риторичної теорії в практичній роботі педагога і виражається в послідовних діях, процедурах мовотворчої діяльності, мовленнєвої взаємодії, співтворчості, які спрямовані на досягнення цілей риторично-педагогічної діяльності педагога.
Незважаючи на великий інтерес учених до питань педагогічної риторики, питання формування професійно-риторичної компетентності студентів педагогічного коледжу недостатньо досліджене. Відтак, у наукових дослідженнях теоретично не обґрунтовано і не розроблено модель формування риторико-комунікативної компетентності майбутніх педагогів у процесі вивчення гуманітарних дисциплін, яка має бути спрямована на розвиток окремих складових професійно-риторичної компетентності, що передбачає формування певного комплексу професійно-риторичної компетентності. Актуальність професійно-риторичної підготовки майбутніх педагогів на засадах компетентнісного підходу в процесі вивчення гуманітарних дисциплін зумовлюється також необхідністю розв’язання суперечностей між:
- зростаючою потребою в риторично компетентних випускниках педагогічного коледжу та недостатністю теоретичних досліджень із питань риторизації й оптимізації змісту відповідних фахових дисциплін, які можуть забезпечити підготовку студентів до риторичної діяльності в професійній сфері;
- необхідністю оволодіння майбутнім педагогом риторичною компетентністю і недостатньою увагою до формування її в студентів педагогічного коледжу в процесі професійної освіти;
- підвищенням вимог до збагачення змісту і технологій професійної підготовки студентів педагогічного коледжу системою знань і вмінь, необхідних для реалізації професійно-риторичної діяльності, та недостатністю практичних розробок і рекомендацій для риторичної підготовки таких студентів.
Отже, ці суперечності вказують на об’єктивну потреба в оновленні та збагаченні змісту і технологій професійно-педагогічної підготовки студентів педагогічного коледжу, актуальність і перспективність урахування сучасних тенденцій щодо посилення риторичного аспекту в їх навчанні.
Висновки дослідження та пропозиції.
Аналіз педагогічної теорії свідчить про інтерес науковців до питань риторичної підготовки майбутніх педагогів. Водночас рівень риторичної культури студентів педагогічних коледжів здебільшого не відповідає вимогам сучасного суспільства, вони відчувають труднощі в побудові риторичної розповіді (з використанням логосу, етосу, пафосу, топосу як базових риторичних категорій), конструктивного діалогу, в активному обговоренні питань дискусії (на основі системи лінгвістичних, металінгвістичних, культурних, професійно орієнтованих знань), не можуть бездоганно виражати себе засобами мови в переконливо стилістичній формі й різних жанрах мовлення, тобто риторично некомпетентні. Натомість педагогічно-лінгвістичні дисципліни навчальних планів педагогічних коледжів мають значний потенціал для формування риторичної компетентності студентів. Однак навчально-розвивальні можливості цих дисциплін в аспекті професійно-риторичної підготовки майбутніх педагогів реалізуються неповною мірою. Тому завдання науковців сьогодні – теоретично обґрунтувати, розробити та експериментально перевірити модель і методику формування риторичної компетентності студентів педагогічного коледжу в процесі професійної підготовки.
Список літератури:
- Голуб Н. Б. Риторика у вищій школі : [монографія] / Н. Б. Голуб. – Черкаси : Брама-Україна, 2008. – 400 с.
- Горобец Л. Н. Риторическая компетенция учителя: проблемы исследования и практика формирования / Л.Н. Горобец // Известия Российского государственного педагогического университета им. А.И. Герцена. – 2008. – №62. – С.214-218.
- Капська А. Й. Педагогіка живого слова : [навч.-метод. посіб.] / А. Й. Капська. – К. : ІЗМН, 1997. – 140 с.
- Климова К. Я. Лекційне красномовство у підготовці майбутніх учителів-риторів до професійної діяльності / К. Я. Климова // Актуальні проблеми формування риторичної особистості вчителя в україномовному просторі : [зб. наук. праць (за мат-ми Всеукраїнської науково-практичної Інтернет-конференції 23 квітня 2015 р.)] ; за ред. проф. К. Я. Климової. – Житомир : Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2015. – С. 23–28.
- Клочек Григорій. Зі студій про літературну освіту : [збірник статей та матеріалів] / Григорій Клочек. – Тернопіль : Навчальна книга – Богдан, 2013. – 192 с.
- Курінна А. Ф. Розвиток риторичних можливостей особистості в професійній педагогічній діяльності / А. Курінна // Корицька Г., Курінна А., Присяжнюк Ю., Путій Т. Шляхи формування професійної компетентності вчителя-словесника в процесі викладання філологічних дисциплін : [монографія]. – Запоріжжя : Акцент Інвест-трейд, 2014. – С. 30–55.
- Кучерук О. А. Розвиток риторичної компетентності студентів-філологів у процесі риторичної освіти / О. А. Кучерук // Актуальні проблеми формування риторичної особистості вчителя в україномовному просторі : зб. наук. праць (за мат-ми Всеукраїнської науково-практичної Інтернет-конференції 23 квітня 2015 р.) / За ред. проф. К.Я.Климової. – Житомир : Вид-во ЖДУ ім. І.Франка, 2015. – С. 50-53.
- Кучерук О. А. Формування технологічної компетентності майбутнього вчителя української мови / О. А. Кучерук // Нові технології навчання : наук.-метод. зб. – [кол. авт.]. – К. : Інститут інноваційних технологій і змісту освіти, 2007. – С. 11–15.
- Нищета В. А. Риторична компетентність учнів загальноосвітніх шкіл у контексті комунікативної спрямованості мовної освіти / В. А. Нищета // Збірник наукових праць Бердянського державного педагогічного університету ( Педагогічні науки ). — №2. — Бердянськ : БДПУ, 2011. — С. 176 – 181.
- Сагач Г. М. Риторика : [навч. посіб.] / Г. М. Сагач ; [вид. 2-е, перероб.]. – К. : Ін Юре, 2000. – 568 с.
- Сучасна педагогічна риторика: теорія, практика, міжпредметні зв’язки : [зб. наук. праць за матеріалами наук. семінару] ; за ред. Т. А. Космеди. – Львів : ПАІС, 2007. – 267 с.
- Янц Н. Д. Риторична компетентність як складова професійної компетентності соціального педагога / Н. Д. Янц // Гуманітарний вісник Державного вищого навчального закладу «Переяслав-Хмельнмцький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди». Педагогіка. Психологія. Філософія. – 2014. Вип. 33. – С. 174-182 – Режим доступу: http//nbuv.gov.ua/ UJRN/gvpdpu_2014_33_22.