Архив в PDF формате
Дата публикации статьи в журнале: 2019/09/19
Название журнала: Восточно Европейский Научный Журнал, Выпуск:
48, Том: 8,
Страницы в выпуске: 36-44
Автор: Ситник Г.П.
, Київського національного університету імені Тараса Шевченка , доктор наук з державного управління
, Київського національного університету імені Тараса Шевченка , доктор наук з державного управління
Анотация: У статті виконано аналіз змісту поняття “національна безпека”, яке пропонують науковці та політики, та встановлена відсутність його однозначного трактування, як наслідок відсутності єдності тлумачення щодо природи виникнення, діалектики розвитку й можливого управлінського впливу на соціальне явище, яке визначають цим поняттям. Обґрунтовано, що у науковому сенсі при інтерпретації та операціоналізації цього явища, передусім необхідно враховувати, що воно є соціальним конструктом, який відображає специфіку етнокультурного усвідомлення, емоційну та варіативну оціночну характеристику динаміки безпечних умов буття людини, суспільства та державних інститутів. При цьому встановлено, що при визначенні вказаного соціального явище, доцільним є вживання терміну «концепт національна безпека», який, на відміну від терміну «поняття», поєднує ціннісну, образну і поняттєву сторони та дозволяє відобразити у його змісті істотні властивості, зв’язки, відношення, суперечності, тенденції розвитку предметів, які утворюють це явище. Це передбачає фіксацію ознак і властивостей елементів пізнання сутності буття об’єктів реального світу, які визначаються концептами “небезпека”, “безпека”, “нація”, “націоналізм”, “національний”, “культурний код народу (нації)”, “державність”, їх взаємозв’язку та взаємозумовленості як соціокультурних феноменів. Обґрунтована доцільність застосування нового концептуального підходу (його запропоновано називати інституційно-цивілізаційним), щодо інтерпретації та операціоналізації концепту «національна безпека». Згідно якого, у цьому концепті елемент «безпека» розглядається як соціокультурний феномен, що характеризує стан буття людини, суспільства та державних інститутів і водночас як категорія, що відображає універсальні властивості та відношення об'єктивної дійсності, закономірності розвитку матеріальних, природних і духовних явищ, пов’язаних з їх існуванням, а елемент «національна», як соціокультурний феномен, що відображає характеристики культурного коду макросоціальної спільноти (нації) та створених нею державних інститутів, за яких забезпечується збереження якісної визначеності та функціонування державності, яке відповідає її природі.
Принциповою перевагою запропонованого підходу щодо інтерпретації та операціоналізації соціального явища, яке традиційно визначають в межах існуючих підходів поняттям «національна безпека», є можливість враховувати трансформації політичного, економічного і культурного глобального простору в епоху постмодерну, мінімізувати небезпеки підміни національних цінностей та інтересів політичним керівництвом та усунути ризики ігнорування життєвоважливих потреб буття тих чи інших соціальних груп в макросоціальній спільноті шляхом нав’язування волі більшості.
Ключевые слова:
публічне управління
безпека
небезпека
національна безпека
національні інтереси
інтерпретація
операціоналізація
операціоналізація
культурний код
нація
Данные для цитирования:
Ситник Г.П. ,
.
ПРОБЛЕМА ІНТЕРПРЕТАЦІЇ ТА ОПЕРАЦІОНАЛІЗАЦІЇ КОНЦЕПТУ «НАЦІОНАЛЬНА БЕЗПЕКА» В ТЕОРІЇ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ ТА ПІДХОДИ ЩОДО ЇЇ ВИРІШЕННЯ (36-44). Восточно Европейский Научный Журнал. Политические науки. 2019/09/19;
48(8):36-44.